Провадження 1/0312/82/2012
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року Справа 0312/78/2012 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
при секретарі Король І.С.,
за участю прокурора Сліпчука О.М.,
підсудного ОСОБА_1,
захисника адвоката ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одружений, не працює, не судимий, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України, —суд,
встановив:
ОСОБА_1, близько 01 год. 30 хв. 18 листопада 2011 року, на вул. Олени Пчілки у м. Нововолинську, біля будинку №15 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, яке виразилось у нанесенні ударів по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_3, спричинив останньому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки "Нокія-6303" з флеш-карткою ємкістю 2 Гб загальною вартістю 1300 грн. та сім-карткою мобільного оператора "Київстар" вартістю 25 грн.; золотим ланцюжком з золотим хрестиком загальною вагою 19,98 грам вартістю 5488 грн.; грошима в сумі 60 грн.; кросівками марки "Найк" вартістю 300 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 7173 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у інкриміновому йому злочині визнав повністю, показав, що 17 листопада 2011 року близько 23 год. 30 хв. він повертався до себе додому з центра міста. У під'їзді будинку за адресою: АДРЕСА_1, де він проживає побачив незнайомого хлопця, який сидів на сходах першого поверху і спав, був дуже п'яний. Він вирішив даного громадянина вивести на вулицю та посадити на лавці, щоб той не справив свою нужду у під'їзді. Коли він взяв невідомого під руки та вивів його на вулицю, то останній спохватившись хотів вдарити його в обличчя, але він відхилився. Сильно розізлившись на незнайомого за те, що він безпричинно намагався його вдарити вирішив побити незнайомого хлопця щоб в подальшому заволодіти його майном. Вдарив незнайомого кулаком в обличчя від чого той впав, ще вдарив його декілька разів ногою. При падінні незнайомого у нього з куртки випав мобільний телефон, який він відразу забрав собі, сім-картку викинув. Крім того забрав у потерпілого ланцюжок та хрестик вироблені із золота, гроші в сумі 60 грн. та кросівки, свої туфлі залишив біля потерпілого та пішов у магазин "Аміго". Коли повертався додому, то незнайомого хлопця вже не було. На наступний день кросівки він викинув у смітник, мобільним телефоном користувався сам до часу коли його вилучили працівники міліції, золоті хрестик і ланцюжок попросив здати у ломбард "Скарбниця" свого знайомого, повідомивши останньому що це його речі. Отримані за золоті вироби 2-3 тис. грн. та викрадені 60 грн. витратив на власні потреби. Розуміє, що вчинив протиправно, у вчиненому щиро кається, попросив вибачення у потерпілого, просить суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що з 17 на 18 листопада 2011 року відпочивав разом зі своїми друзями у барі "Мередіан" у м. Нововолинську, де вони вживали спиртні напої. Близько опівночі покинув бар, бо мав намір іти додому, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Коли вийшов з бару розмовляв з дівчиною по мобільному телефону. Що було після цього він не пам'ятає, яким чином він опинився біля будинку по вул. Олени Пчілки незнає. Пам'ять у нього відновилась з того моменту, коли його лежачого біля вищевказаного будинку бив підсудний. Останній після побиття забрав у нього мобільний телефон, золотий ланцюжок з золотим хрестиком, 60 грн. та кросівки.
Суд, враховуючи те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд визнає ОСОБА_1 винним у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої) та кваліфікує його дії за ч.1 ст.187 КК України. Підсудному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.30).
Речові докази: мобільний телефон марки "Нокія-6303" з флеш-карткою об'ємом 2 Гб (а.с.52), передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 (а.с.53) —залишити останньому; одну пару чоловічих туфель коричневого кольору (а.с.55), що знаходяться в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області (а.с.56) —повернути ОСОБА_1
Обставин що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не визнає.
Обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає сприяння розкриттю злочину, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину та дані про особу: характеризується по місцю проживання посередньо (а.с.69), приймає участь у художній самодіяльності (а.с.70), є працездатним (а.с.67), раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.66), і вважає що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Дослідивши пом'якшуючі обставини, враховуючи відсутність обтяжуючих обставин та дані про особу підсудного, зважаючи на думку потерпілого та його представника, які просили не обирати підсудному покарання пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і приймає рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілим ОСОБА_3 було пред'явлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування збитків заподіяних злочином. Позивач свій позов обґрунтував тим, що 18 листопада 2011 року біля 01 год. 30 хв. біля будинку №15 по вул. Олени Пчілки у м. Нововолинську ОСОБА_1 побив його, завдавши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і відкрито заволодів його майном на загальну суму 5873 грн., чим завдав йому майнову шкоду. Під час досудового слідства майнова шкода на зазначену суму була йому відшкодована обвинуваченим ОСОБА_1, однак відшкодування збитків на зазначену суму не покриває заподіяної майнової та моральної шкоди. Майнова шкода полягає у тому, що не повністю відшкодована вартість золотого хрестика і золотого ланцюжка, оскільки на момент відшкодування їх вартість становила 9000 грн., а було відшкодовано лише 5500 грн., тобто не відшкодовано 3400 грн. Моральна шкода заподіяна йому злочинними діями відповідача ОСОБА_1 полягає у тому, що йому було завдано фізичної шкоди, через що він переносив фізичний біль, була принижена його гідність, він самостійно лікувався. Також переніс психологічний стрес, змінився на деякий час звичний ритм його життя і для відновлення якого він змушений затрачати додаткові зусилля. У зв'язку із заподіянням майнової шкоди він терпів фінансові труднощі та незручності. Психологічні страждання підсилювались ще й тим, що його рідні також переживали за нього. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 10000 грн. У зв'язку із зверненням до суду з цивільним позовом він поніс витрати на правову допомогу, які становлять 1000 грн. А тому просить стягнути з ОСОБА_1 у свою користь 3400 грн. майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та 1000 витрат на правову допомогу, а всього 14400 грн.
У судовому засіданні —цивільний позивач ОСОБА_3 від цивільного позову в частині відшкодування майнової шкоди на загальну суму 3400 грн. відмовився, оскільки вона була повністю відшкодована підсудним, зменшив позовні вимоги в частині витрат на правову допомогу до 400 грн., оскільки підсудний відшкодував йому 600 грн., про що подав до суду письмову заяву (а.с.113).
Враховуючи те, що відмова від позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд її приймає і закриває провадження у справі в частині пред'явленого цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 3400 грн. на відшкодування майнової шкоди.
ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_1 у свою користь 10000 грн. моральної шкоди та 400 грн. за надання правової допомоги.
Підсудний ОСОБА_1 цивільний позов визнав у повному обсязі, не заперечив щодо стягнення з нього в користь ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди та 400 грн. за надання правової допомоги.
За таких обставин суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає до задоволення повністю, і, що з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 слід стягнути 10000 грн. завданої злочином моральної шкоди та 400 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, —суд,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75, ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.
Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.
До вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_1 запобіжний захід —підписку про невиїзд.
Прийняти часткову відмову цивільного позивача від позову.
Закрити провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього майнової шкоди завданої злочином на загальну суму 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди завданої злочином та 400 (чотириста) грн. витрат на правову допомогу.
Речові докази: мобільний телефон марки "Нокія-6303" з флеш-карткою об'ємом 2 Гб, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 —залишити останньому; одну пару чоловічих туфель коричневого кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області —повернути ОСОБА_1
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк
15 лютого 2012 р.