У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Маляренка А.В., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, знесення самочинно спорудженого нерухомого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2010 року,
в с т а н о в и в :
У серпні 2009 року заступник прокурора м. Ялти звернувся до суду в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим з позовом до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», в якому просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2681 від 27 грудня 2007 року «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії по реєстрації будівель і внутрішніх перепланувань ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати його; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 473312, видане ОСОБА_3 18 червня 2009 року, та зобов’язати ОСОБА_3 знести самочинно збудовані приміщення, а саме застіклену веранду 5-6 площею 13,5 кв.м., санвузол 5-7 площею 3,6 кв.м., сарай літера «З», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за її власний рахунок.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2009 року у задоволенні позовної заяви заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, знесення самочинно спорудженого нерухомого майна - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2010 року апеляційну скаргу помічника прокурора м. Ялти – Новожилової Т.М. задоволено.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2009 року скасовано і ухвалено нове.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2681 від 27 грудня 2007 року про затвердження рішення міжвідомчої комісії щодо реєстрації споруд та перепланувань ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 473312, видане ОСОБА_3 18 червня 2009 року.
Зобов’язано ОСОБА_3 за власний рахунок знеси самочинно збудовані приміщення веранди 5-6 площею 13,5 кв.м., санвузлу 5-7 площею 3,6 кв.м., сараю літ. «З», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 13 вересня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2010 року у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ялтинська міська рада, комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, знесення самочинно спорудженого нерухомого майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2010 року зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 грудня 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог керувався положеннями ст.ст. 16, 21, 321, 327, 376 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 83 ЗК України, ст. ст. 11, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 31 Закону України «Про планування та забудову територій» та виходив із того, що оспорюване рішення виконкому Ялтинської міської ради є незаконним, проте дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування і визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки судом не встановлено порушення цивільних прав або інтересів держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив із того, що оформлення права власності на об’єкт нерухомості було можливе лише за наявності акту про готовність об’єкту до експлуатації, підписаного членами відповідної комісії, його затвердження виконавчим комітетом і наступна реєстрація акту інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю з включенням даних про введення побудованого об’єкта в державну статистичну звітність. Всупереч вимогам наведених норм закону, рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради було прийнято за відсутності у відповідачки права власності або користування земельною ділянкою, на якій були споруджені самочинні прибудови до квартири, а також узгодженого з органами державного нагляду позитивного технічного висновку, проте реєстрація акту у інспекції ДАБК не проведена.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Доводи касаційної скарги по суті зводяться до переоцінки доказів та до незгоди сторін з тією оцінкою, яку надав їм суд. Проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду і переоцінка доказів на вимогу сторін не передбачена.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 337, 344, 345 України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Мазур Л.М.
Макарчук М.А.
Маляренко А.В.
Писана Т.О.