У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 січня 2012 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П.,  розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від            25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: Ленінський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського управління юстиції, Кіровоградський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання шлюбу недійсним, відшкодування шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду позовом до ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 червня 2004 року було зареєстровано шлюб між ним та           ОСОБА_4, який є фіктивним, оскільки відповідачка не проживала з ОСОБА_5 жодного дня, а відразу після реєстрації зникла, не бажає до нього приїздити, зі слів очевидців мешкає на своїй дачі з іншим чоловіком. До укладення шлюбу ОСОБА_5 підписав довіреність на майбутню дружину на одержання пенсії, яку вона отримала за два місяці у сумі 596,78 грн. і присвоїла собі.

В подальшому представник позивача, діючий за довіреністю від           22 березня 2005 року, ОСОБА_2, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, звернувся із позовом до ОСОБА_4 та додатково до первісних позовних вимог просив суд визнати шлюб ОСОБА_5 із        ОСОБА_4 недійсним; визнати порушення ОСОБА_4 укладення шлюбу із недієздатним ОСОБА_5 без присутності піклувальника; визнати шлюб незаконним; зобов’язати Ленінський РАЦС здійснити ануляцію шлюбу, скасувати свідоцтво про реєстрацію шлюбу; стягнути із ОСОБА_4 присвоєну шляхом обману суму у розмірі 596,78 грн., а також залишити у силі реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; стягнути із ОСОБА_4 на свою користь моральну шкоду у розмірі    100 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від            17 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2011 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та просить   ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд,  дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що позивач не довів ні обсягу його порушених прав у зв’язку із реєстрацією шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ні передбачених ст.ст. 38-41 СК України правових підстав для визначення цього шлюбу недійсним.

Крім того, з’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку, суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки позивач не надав належних доводів щодо будь-якої протиправної поведінки    ОСОБА_4 стосовно нього.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в:

Відмовити представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: Ленінський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського управління юстиції, Кіровоградський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання шлюбу недійсним, відшкодування шкоди, за касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від            25 жовтня 2011 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка