ПРОЕКТ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Пшонки М.П.
Суддів: Леванчука А.О.,
Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Маляренка А.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання правочину недійсним, стягнення сплачених грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору укладеним, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися з позовом посилаючись на те, що вони в інтересах родини вирішили придбати у відповідача легковий автомобіль, домовившись про всі істотні умови, оглянувши його, ознайомившись з документами, що підтверджували право власності та що автомобіль пройшов технічний огляд, що за нього сплачено податок з транспортних засобів, довідка з МВС України про відсутність розшуку автомобілю та його складових частин. 8 червня 2008 року
ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передали гроші у розмірі 1 700 доларів США ОСОБА_8, після чого останній віддав їм свій автомобіль. Договір купівлі-продажу сторони не укладали, оскільки відповідач запропонував їм видати довіреність. 29 листопада 2008 року, при занятті автомобілю з реєстрації з колишнього власника ОСОБА_8 на ОСОБА_7, експертом МРЕВ дано висновок, що частка номерної панелі кузову вварена самодільним способом та її кріплення не відповідає заводському, а тому позивачам відмовлено у реєстрації спірного транспортного засобу ат роз’яснено, що у подальшому його експлуатація неможлива і автомобіль підлягає вибракуванню. За фактом протиправного внесення змін номеру кузова ОСОБА_7 та ОСОБА_6 неодноразово викликалися до Ясинуватського МРВ ГУМВС України в Донецькій області. Просили суд визнати правочин стосовно продажу автомобілю недійсним, зобов’язати позивачів повернути ОСОБА_8 спірний автомобіль, а відповідача повернути кошти в сумі 13 090 грн. Стягнути на їх користь з позивача
10 000 грн моральної шкоди та судові витрати.
У лютому 2009 року ОСОБА_8 звернувся з зустрічним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_6 10 червня 2008 року укладено договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ - 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1, по досягнутій домовленості, відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сплатили йому 1 700 доларів США, витрати з оформлення договору покладені на ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Із слів останніх в них була тільки сума на придбання автомобілю, а на оформлення договору грошей не було, тому за їх пропозицією він видав на їх ім'я нотаріально оформлену довіреність, згідно якої вони могли розпоряджатися автомобілем. Також він передав свідоцтво про реєстрацію автомобілю, довідку про проходження технічного огляду, довідку про відсутність автомобілю в розшуку, договір страхування, технічну документацію, а також написав розписку, в якій вказав, що продав автомобіль. По спливу п'яти місяців з часу продажу автомобілю, йому зателефонував ОСОБА_7 з вимогою повернути гроші та забрати автомобіль у зв'язку із відмовою в його реєстрації, оскільки частина номерної панелі кузову вварена самодільним способом та її кріплення не відповідає заводському. При реєстрації автомобілю на своє ім'я 21 листопада 1995 року спірний автомобіль перевірявся експертом МРЕО і змін не виявлено. З часу придбання автомобілю і до продажу ОСОБА_7 в 2008 році він неодноразово проходив державний технічний огляд, під час якого не було виявлено несанкціонованих змін. Крім того, перед купівлею, ОСОБА_6, за участю кількох запрошених осіб, автомобіль було ретельно оглянуто. Таким чином між ним та ОСОБА_6 10 червня 2008 року укладено договір купівлі-продажу спірного автомобілю. Просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ 21011, реєстраційний номер
С0188 ЯН, укладений 10 червня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, ОСОБА_7
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного автомобілю від 10 червня
2008 року.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2009 року рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від
18 травня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 13 537,61 грн. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення.
Ухвалою Верховного Суду України від 13 грудня 2011 року відповідно до п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20 жовтня 2011 року справу за вказаним позовом передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судами встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 під розписку передано ОСОБА_8 1 700 доларів США, а ОСОБА_8 видано на ім’я позивачів довіреність, зокрема на зняття спірного автомобілю з обліку або поставити його на облік.
Проте, висновком фахівця НДЕКЦ № 732 від 29 листопада 2008 року встановлено, що на підставі вварення саморобним способом та кріплення частини номерної панелі на спірному автомобілі його державна реєстрація підлягає анулюванню.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про те, що позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 не можуть реалізувати своє право, як власники, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове рішення, про часткове задоволення первісного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 26 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: М.П. Пшонка
А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
А.В. Маляренко