11                                                   ПРОЕКТ

У Х В А Л А

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 лютого 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пшонки М.П.

Суддів: Леванчука А.О.,

Мазур Л.М., Макарчука М.А.,

Маляренка А.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Національного університету водного господарства та природокористування (далі – НУВГП) про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової винагороди за видання підручника та навчального посібника, витребування авторських примірників підручника та навчального посібника, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою Національного університету водного господарства та природокористування на рішення Рівненського міського суду від 5 листопада 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2010 року, та касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідачем йому не виплачена в повному обсязі премія за 2008 рік, згідно п. 3.1.16 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом НУВГП на 2007 рік та п. 3.1.15 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом НУВГП на 2008 рік. Зазначав, що економія фонду заробітної плати (далі - ФЗП) формується за рахунок знаходження працівників на лікарняних (по хворобі, вагітності) та наявності вакантних посад, що обумовлює неперервне (щоденне) формування економії на протязі року без різких коливань; джерел значних "разових поповнень" економії ФЗП не існує; витрачається економія ФЗП, переважно, на премії та матеріальну допомогу, а при необхідності - на заробітну плату. Вважає, що відповідач при наявності економії ФЗП не виплачував ОСОБА_6, передбачену премію в розмірі 50% посадового окладу, чим порушив його права. Також відповідачем не виплачена доплата за науковий ступінь доктора наук при роботі за сумісництвом, по кафедрі „Обліку та аудиту" при викладанні дисципліни "Основи наукових досліджень", що передбачена наказом МОН України № 557 від 26 вересня 2005 року "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ". Крім того, відповідачем не виплачені в повному обсязі винагороди за видання підручника і навчального посібника, які передбачені колективним договором між адміністрацією і профспілковим комітетом НУВГП на
2007 рік та Постановою Кабінету Міністрів № 72 від 18 січня 2003 року "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав". В обґрунтування вказаної вимоги покликається на те, що колективним договором між адміністрацією і профспілковим комітетом НУВГП на 2007 рік, передбачається гонорар за видання: підручника, при умові передачі в бібліотеку НУВГП не менше
50 примірників - до 4 посадових окладів та посібника з грифом університету, при умові передачі в бібліотеку НУВГП не менше 50 примірників, обсягом від 200 і більше формату А5 - 1 посадових окладів. Відповідачем в жовтні місяці 2008 року був виплачений позивачу гонорар за видання підручника та навчального посібника у розмірі, відповідно, 1500 та 700 грн., що значно менше, вищезазначених розмірів. Розмір винагороди, який вказується у Колективному договорі, не повинен суперечити Постанові Кабінету Міністрів № 72 від 18 січня 2003 року "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", згідно якого мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за опублікування примірників наукової літератури зафіксованих поліграфічним способом становлять: за підручник - 1,5 мінімальної заробітної плати за 1 авторський аркуш обсягом 40 тисяч друкованих знаків, за навчальний посібник для всіх видів навчальних закладів -0,75 мінімальної заробітної плати за 1 авторський аркуш обсягом 40 тисяч друкованих знаків. Мінімальні ставки за оригінальні твори наукової і навчальної (навчально-методичної) літератури встановлюються незалежно від тиражу. Положення умов колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом НУВГП на 2007 рік суперечить ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", в частині 2 якої відображено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Крім того, зазначав, що відповідач не передав авторські примірники підручника і навчального посібника, згідно до рішення ректорату НУВГП та обгрунтування тиражу видання підручника та навчального посібника було затверджено на засіданнях вченої ради в червні місяці 2006 року (по підручнику) та в лютому місяці 2007 року (по навчальному посібнику) , відповідно, підручника і навчального посібника, які повністю відповідають рішенню ректорату НУВГП від 13.02.2006 року, протокол №5. Згідно цих обґрунтувань автору передбачалося передати 10 примірників підручника і 10 примірників навчального посібника. Вважає, що відповідачем за порушення авторських прав завдано йому  моральної шкоди, яка полягає в тому, що видано підручник і навчальний посібник без укладання з автором договору. Вищезазначені факти наносять йому моральну та матеріальну шкоду, як доктору наук, професору, працюючому в НУВГП вже 37 років після його закінчення; який приклав чимало зусиль щодо його формування, досягнення статусу Національного університету; достатньо відомого науковця і педагога не лише в стінах рідного університету, але і в Україні та за її межами; який має два дипломи доктора наук: Російської федерації та України; є членом спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій, Міжнародної мережі з іригації та дренажу, дійсним членом Академії будівництва України, очолює Рівненське відділення Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем тощо. Нанесену йому моральну шкоду оцінює в 10 000 грн (за підручник) та 5 000 грн (за навчальний посібник). Після доповнення своїх позовних вимог ОСОБА_6 просить стягнути з НУВГП на його користь невиплачену премію в сумі 50% посадового окладу, передбачену колективним договором за період з 01 січня 2008 року до 1 вересня 2008 року в розмірі – 6 009,50 грн. Стягнути з НУВГП на його користь невиплачену за період з 1 вересня
2005 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 30 червня
2006 року та з 1 вересня 2006 року по 21 вересня 2006 року доплату за наукову ступінь доктора наук, за викладання за сумісництвом на кафедрі обліку і аудиту дисципліни "Основи наукових досліджень" в розмірі –
1 084,56 грн. Стягнути з НУВГП на його користь невиплачену винагороду за опублікування підручника "Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем", з грифом Міністерства освіти і науки України, в розмірі 6 689 грн та навчального посібника "Основи наукових досліджень", з грифом НУВГП, в розмірі 4 437 грн. Зобов'язати відповідача видати йому авторський примірник вказаного підручника в кількості 5 штук та авторський примірник навчального посібника в кількості 10 штук. Зобов'язати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду щодо порушення його авторських прав: за підручник – 10 000 грн; за навчальний посібник – 5 000 грн. Заборонити НУВГП в подальшому тиражувати зазначені книги без укладання з ним авторського договору.

Рішенням Рівненського міського суду від 5 листопада 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто на його користь з НУВГП невиплачену за період з 1 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 червня 2006 року доплату за наукову ступінь доктора наук за викладання за сумісництвом на кафедрі обліку і аудиту дисципліни «Основи наукових досліджень» в розмірі 1 084,56 грн; невиплачену винагороду за опублікування підручника «Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем» з грифом Міністерства освіти і науки в розмірі 6 689 грн та навчального посібника «Основи наукових досліджень» з грифом НУВГП в розмірі 4 437 грн. Зобов’язано відповідача видати позивачу авторський примірник підручника «Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем» з грифом Міністерства освіти і науки в кількості 5 штук та авторський примірник навчального посібника «Основи наукових досліджень» з грифом НУВГП в кількості 10 штук. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2010 року рішення міського суду в частині стягнення з відповідача винагороди скасовано і в цій частині постановлено нове, яким стягнуто з НУВГП на користь ОСОБА_6 невиплачену винагороду за опублікування підручника «Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем» з грифом Міністерства освіти і науки в розмірі 2599 грн. та навчального посібника «Основи наукових досліджень» з грифом НУВГП в розмірі 1 868,50 грн. У решті рішення міського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Національний університет водного господарства та природокористування просить скасувати постановлені судами рішення в частині стягнення з НУВГП на користь ОСОБА_6 доплату за наукову ступінь доктора наук за викладання за сумісництвом і стягнення грошової винагороди за опублікування підручника та наукового посібника, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і  ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_6

На рішення апеляційного суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_6, в якій він просить рішення цього суду в частині зменшення стягнення винагороди за опублікування підручника та навчального посібника скасувати і залишити в силі рішення міського суду.

    Ухвалою Верховного Суду України від 6 грудня 2011 року відповідно до п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20 жовтня 2011 року справу за вказаним позовом передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення доплат за наукову ступінь доктора наук при викладанні за сумісництвом дисципліни «Основи наукових досліджень», суди правильно виходили з того, що відповідно до Наказу Міністерства науки і освіти від 26 вересня 2005 року №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» та колективного договору укладеного між адміністрацією і професійним комітетом НУВГП на 2006 рік позивач має право на такі доплати. Крім того, спір щодо цих нарахувань розглянуто комісією по трудових спорах НУВГП і 22 січня 2007 року прийнято рішення про виплату адміністрацією ОСОБА_6 такої надбавки, що відповідно до ст. 229 КЗпП України є обов’язковим для виконання НУВГП.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів першої і апеляційної інстанції у вказаній частині.

Проте не можна погодитися з рішеннями судів в частині стягнення грошової винагороди за опублікування підручника «Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем» та навчального посібника «Основи наукових досліджень».

Ухвалюючи рішення в цій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підручник і навчальний посібник є службовими творами.

Однак повністю погодитися з таким твердженням не можна.

Ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» зазначено, що службовий твір – це твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору.

Визнаючи навчальний посібник «Основи наукових досліджень» службовим твором суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що в контракті між НУВГП і ОСОБА_6 про вказаний посібник мова не йде (а.с. 110). Тож у суду не було правових підстав визнавати його службовим твором.

Відповідно до ст. 429 ЦК України майнові   права  інтелектуальної   власності  на  об'єкт, створений у зв'язку  з  виконанням  трудового  договору,  належать працівникові,  який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюється трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором та роботодавцем.

Стягуючи винагороду за опублікування творів не відповідно до умов колективних договорів, а за мінімальними ставками, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права та суміжних прав», апеляційний суд прийшов до мотивованого висновку, що положення умов колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом НУВГП на 2007 рік суперечить ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», в частині 2 якої відображено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірні положення колективного договору ніким не оспорювалися, у встановленому законом порядку не визнані недійсними, таких вимог не заявлялось і при пред’явленні позову. Отже, роблячи висновок про недійсність окремих положень колективних договорів, апеляційний суд порушив вимоги ст. 11 ЦПК України та вийшов за межі позовних вимог при вирішенні спору у даній справі.

Крім того, при розрахунку суми невиплаченої винагороди апеляційний суд застосував Постанову Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права та суміжних прав» і не звернув уваги на те, що у преамбулі зазначеної постанови вказано, що ця постанова застосовується до статей 15 (майнові права автора) та 37 (виникнення і здійснення суміжних прав) Закону України «Про авторське та суміжні права», а не до ст. 16 (авторське право на службові твори) цього ж закону.

З огляду на викладене, не можна залишити в силі і рішення місцевого суду в цій частині.

За таких обставин  судові рішення в частині стягнення грошової винагороди за опублікування підручника та навчального посібника підлягають скасуванню, а справа в цій частині – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_6 та Національного університету водного господарства та природокористування задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 5 листопада 2009 року  та рішення апеляційного суду Рівненської області від 27 січня 2010 року в частині стягнення грошової винагороди за опублікування підручника «Організація, планування та управління будівництвом водогосподарських систем» та навчального посібника «Основи наукових досліджень» скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення судів залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: М.П. Пшонка

А.О. Леванчук

Л.М. Мазур

М.А. Макарчук

А.В. Маляренко