У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім», про розірвання договору про участь у фонду фінансового будівництва, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання договору про дольову участь у фонді фінансового будівництва, посилаючись на те, що відповідач є управителем ФФБ виду "А" малоповерхового житлового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1.
26 березня 2007 року між ним та ТОВ «Укрпромбанк» укладено договір № 77 про участь у фонді фінансового будівництва, відповідно до п.1.1 якого він передав відповідачу кошти у довірче управління з метою отримання у власність об’єкта інвестування, а відповідач прийняв кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному правилами, що затверджені рішенням правління ТОВ «Украпрмбанк» від 8 червня 2005 року. Об’єктом інвестування за цим договором був будинок в об’єкті будівництва площею 92,33 кв.м, що відповідає 9233 вимірним одиницям та визначена запланована дата вводу будинку в експлуатацію – 30 квітня 2007 року. Згідно п. 3.4 договору ціна вимірної оцінки об’єкту інвестування на дату підписання договору становить 40 грн. 35 коп.
Так, згідно з п. 1 договору він як довіритель передав відповідачу як управителю 372 546 грн. 93 коп. як вартість об’єкту інвестування, що відповідало 9233 вимірним одиницям вартістю 40 грн. 35 коп. за одиницю та свої зобов’язання за договором виконав повністю, проте управитель усупереч вимогам договору та Закону України " Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" не здійснив контроль за дотриманням Забудовником своїх зобов’язань, тому просив розірвати договір та зобов’язати відповідача повернути йому кошти в розмірі, що відповідає вартості 9933 вимірним одиницям, а саме 883 044 грн. 12 коп.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2011 року, позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про розірвання договору про участь у фонду фінансового будівництва задоволено: розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 77 від 28 березня 2007 року, укладений між позивачем та товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»; зобов’язано відповідача виплатити ОСОБА_3 кошти в сумі 883 044 грн. 12 коп.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» порушує питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходили із того, що відповідач не виконував належним чином обов’язки управителя, передбачені
ч.1 ст. 18 Закону України "Про фінансово-кредитний механізм і управління майном при будівництві та операціях з нерухомістю" (далі – Закон) та укладеним між сторонами договором, зокрема, будинок в експлуатацію не введений, квартиру у власністю позивача не передано, а тому Банк повинен як управитель сплатити ОСОБА_3 суму коштів, обчислену відповідно до ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» . Відповідно до змісту ст. 11 Закону для ФФБ виду "А" поточну ціну вимірної одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник. Згідно з даними ТОВ "Новекс дім" вартість вимірної одиниці на час виникнення спору становить 95 грн. 64 коп. З огляду на наведене, договір про участь у ФФБ № 77 від 26 березня 2007 року підлягає розірванню та на користь позивача підлягає сплаті гроші в сумі 883 044,12 грн.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 50 Закону довіритель ФББ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов’язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об’єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ.
Порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником.
Крім того, ч. 4 ст. 3 Закону України від 25 грудня 2008 р. № 800-VI
"Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" до 1 січня 2012 року забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта
(частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін.
Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України на строк дії цієї статті
не здійсн юється.
Проте суд, у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, пояснень ТОВ "Український промисловий банк"
в достатньому обсязі не перевірив, не визначився із характером спірних правовідносин, а також не дав їм належної оцінки та не вирішив, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Крім того, суд залишив без уваги те, що позивач для участі у ФФБ отримав кредит в ТОВ «Укрпромбанк» згідно кредитного договору від 28 березня 2007 року, забезпеченого іпотекою майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та згідно ч. 4 п. 2.2.2 договору про участь у фонді фінансового будівництва , яким передбачено, що в разі, якщо участь у ФФБ була здійснена за рахунок кредиту банку під іпотеку майнових прав на об’єкт інвестування, довіритель не має права здійснювати будь-яких дій щодо переуступки права вимоги за цим договором, часткового або повного виходу з ФФБ або змінити об’єкт інвестування без письмової згоди іпотеко держателя на вчинення таких дій.
З‘ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд, у порушення вимог ст.. 303 ЦПК України, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального
та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді А.О. Леванчук
М.А. Макарчук
Т.О. Писана
Г.В. Юровська