У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Маляренка А.В., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Титанік» в особі ліквідатора ОСОБА_3 (далі по тексту – ЗАТ «Агрофірма «Титанік») до товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий центр «Понтифік» (далі по тексту – ТОВ «Правовий центр «Понтифік»), ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання недійсним договору та витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року, ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 12 січня 2010 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року,
в с т а н о в и в :
У серпні 2008 року ЗАТ «Агрофірма «Радан», правонаступником якої є ЗАТ «Агрофірма «Титанік», звернулося до суду з позовом до ТОВ «Правовий центр «Понтифік», ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5, в якому позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року нежилих приміщень № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв. м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв.м., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5; вилучити у ОСОБА_4 і передати ЗАТ «Агрофірма «Радан» нежилі приміщення № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1 та визнати за ЗАТ «Агрофірма «Радан» право власності на вищезазначені нежилі приміщення.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року позов ЗАТ «Агрофірма Радан» задоволено.
Визнано недійсним договір від 26 серпня 2005 року купівлі-продажу нежилих приміщень № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
Вилучено у ОСОБА_4 та передано ЗАТ «Агрофірма Радан» нежилі приміщення № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1.
Визнано за ЗАТ «Агрофірма «Радан» право власності на № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1.
Ухвалою Суворовського суду м. Херсона від 12 січня 2010 року виправлено допущену в повному тексті рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року у цій справі описку:
У вступній та резолютивній частині рішення слова: ЗАТ «Агрофірма «Радан» виправлено на ЗАТ «Агрофірма «Титанік».
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року нежилих приміщень № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в м. Херсоні по АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у позові ЗАТ «Агрофірма «Титанік» до ТОВ «Правовий центр «Понтифік» та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року нежилих приміщень № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1, який укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
Рішення суду першої інстанції змінено в частині вилучення нерухомого майна та зазначено, що слід витребувати у ОСОБА_4 нежилі приміщення № 5 площею 20,1 кв.м., № 6 площею 21,5 кв.м., № 7 площею 20,6 кв.м., № 8 площею 7,6 кв., № 9 площею 10,7 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 12 січня 2010 року залишено без змін.
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу суду першої інстанції і рішення суду апеляційної інстанцій в частині витребування у ОСОБА_4 нежилих приміщень та ухвалити нове рішення.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 13 серпня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 листопада 2010 року справу за позовом ЗАТ «Агрофірма «Титанік» до ТОВ «Правовий центр «Понтифік», ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання недійсним договору та витребування майна призначено до судового розгляду.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Верховного Суду України від 7 грудня 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу виходив із того, що ТОВ «Правовий центр «Понтифік» під час укладення договору купівлі-продажу 26 серпня 2005 року не мав правових підстав для відчуження спірного нерухомого майна, у зв’язку з тим, що дію ухвали апеляційного суду та місцевого суду, які стали правовою підставою для укладення мирової угоди та в рахунок сплати яких було передано спірне майно, призупинено, а в подальшому рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 грудня 2003 року скасовано і ухвалою суду провадження у справі за позовом ТОВ «Правовий центр «Понтифік» до ЗАТ «Агрофірма Радан» про стягнення збитків та виключення зі складу засновників було закрито, а ухвала про затвердження мирової угоди скасована. За таких підстав договір купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року, який був укладений на підставі призупиненої ухвали суду та незаконного рішення суду, є недійсним як такий що не відповідає ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 658 ЦК України, оскільки у продавця при укладенні договору були відсутні правові підстави для розпорядження спірним майном, тобто він не був його власником.
Задовольняючи позовні вимоги в частині витребування майна, суд першої інстанції виходив із того, що на час укладення мирової угоди, згідно якої ЗАТ «Агрофірма Радан» передала спірне майно ТОВ «Правовий центр «Понтифік» у рахунок сплати боргу, позивач не знав про існування ухвали Верховного Суду України, якою призупинена дія рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду про стягнення з нього боргу, а також не знав, що ТОВ «Правовий центр «Понтифік» 26 серпня 2005 року здійснює відчуження спірного майна ОСОБА_4, тому позивач вправі витребувати належне йому майно у ОСОБА_4, оскільки воно вибуло з володіння не з його волі.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, керувався положеннями ст.ст. 215, 216, 330, 338 ЦК України та виходив із того, що судом першої інстанції помилково застосовано наслідки недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вилучення майна суд апеляційної інстанції керувався положеннями п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України та виходив із того, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, а ТОВ «Правовий центр «Понтифік» не мало права його відчужувати , оскільки на час укладення мирової угоди, згідно якої ЗАТ «Агрофірма «Радан» передала це майно ТОВ «Правовий центр «Понтифік» у рахунок сплати боргу, позивач не знав про існування ухвали Верховного Суду України, якою було призупинено дію рішення суду та ухвали апеляційного суду про стягнення з нього боргу.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким було частково скасовано та змінено рішення суду першої інстанції, ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Мазур Л.М.
Макарчук М.А.
Маляренко А.В.
Писана Т.О.