У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Деметра» /далі ПП «Деметра»/ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Деметра» на рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 червня 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2008 року ПП «Деметра» звернулося до суду із позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 3 липня 2008 року між ОСОБА_2 та власником земельної ділянки ОСОБА_1 було укладено угоду, за якою останній надав в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,1209 га, що розташована на території Високівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Позивач вважає вказаний договір недійсним, оскільки 8 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ПП «Деметра» було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі сертифікату.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 31 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 18 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПП «Деметра» задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 і приватним підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗ 3 липня 2008 року, державний реєстровий номер 040827300008.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП «Деметра» судові витрати у сумі 4 грн. 25 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 3 грн. 75 коп.
Не погодившись, ОСОБА_2 та ПП «Деметра» подали касаційні скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до того ж суду.
У касаційній скарзі ПП «Деметра», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення апеляційного суду та доповнити резолютивну частину посиланням на недійсність оспорюваного договору оренди землі з підстав, наведених у касаційній скарзі.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 16 вересня 2009 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 21 січня 2010 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 14 грудня 2011 року на підставі пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зміни до яких внесено Законом України від 20.10.2011 року №3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», який набрав чинності 13.11.2011 року, справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Судами установлено, що згідно з договором від 08.01.2007 року відповідач ОСОБА_1 передав в оренду ПП «Деметра» земельний пай для сільськогосподарських потреб строком на п’ять років до січня 2012 року. а.с.13\
ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,1209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 23.11.2007 року. \а.с.12\
Згодом між власником зазначеної земельної ділянки і ПП ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі та 03.07.2008 року у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. \а.с.5-7\
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договірні відносини між ОСОБА_1 та ПП «Деметра» не припинялись і відповідно до Закону України «Про оренду землі» договір між ними підлягав переукладенню на тих самих умовах.
Проте з такими висновками погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» громадяни – власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які на підставі сертифікатів уклали договори оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, переукладають договір відповідно до державного акта на тих самих умовах, що й раніше укладений.
Згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року №5, зобов’язання сторін за договором оренди земельної ділянки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі.
Відповідно до п.17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власнику земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
З огляду на зазначене, з часу отримання ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю він набув статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого укладено договір з ПП «Деметра», утратив чинність.
ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ПП «Деметра» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, який ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької Області від 08.08.2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.09.2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 09.02.2009 року, залишено без розгляду з тим, що необхідність у вирішенні спору відпала у зв’язку з переукладенням договору з ПП ОСОБА_2
Положення п.8 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України та розділу ІХ «Перехідні положення» ЗУ «Про оренду землі» не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов’язок, на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст.6, ч.3 ст.203, ст.ст.316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
Зважаючи на викладене, рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 339, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Деметра» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 червня 2009 року скасувати.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 31 березня 2009 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва