УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/491/296/12 Головуючий в суді першої
Справа № 2-5687/07 інстанції – Щеняєва І.Б.
Категорія 27 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів – Братіщевої Л.А.. Соколан Н.О.,
при секретарі – Бондаренко І.В.,
за участю — представника заявника ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 та представника останнього АДРЕСА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про звернення стягнення на заставлене майно, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 ставить питання про скасування заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року, яким в повному обсязі задоволені позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про звернення стягнення на заставлене майно: звернено стягнення на автомобіль марки Мерседес Бенц 500 SL, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір світло-сірий металік, тип ТЗ — легковий кабріолет-В, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданим 05.10.2005 року Криворізьким МРЕВ ДАІ МУ УМВС України в Дніпропетровській області, шляхом передачі цього автомобіля у власність ОСОБА_7 в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання за договором позики і застави транспортного засобу від 19 грудня 2005 року, а також за ОСОБА_7 визнано право власності на зазначений автомобіль, на її користь з ОСОБА_8 стягнуто судові витрати в сумі 1730грн.
Посилаючись на незаконність судового рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, заявник ОСОБА_6 просить ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_7 в позові. Він вважає, що звернення ОСОБА_7 до суду з вимогою про звернення стягнення на автомобіль було передчасним, оскільки позивачем не було виконано дії, передбачені ч. 3 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, згідно якої обтяжував, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, тому на час розгляду справи була відсутня передумова звернення до суду. Таким чином, прийняття судом передчасного рішення позбавило його можливості розпочати власну процедуру звернення стягнення на заставлене майно і отримати задоволення своїх вимог до ОСОБА_8
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно укладеного між позивачкою ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 договору позики і про заставу транспортного засобу від 19 грудня 2005 року (ВСК №917404), посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 в реєстрі № 7054, позивачка ОСОБА_7 передала ОСОБА_8 500000 (п’ятсот тисяч) грн., а останній зобов'язався повернути таку ж саму суму коштів до 17 грудня 2006 року.
В забезпечення виконання взятого на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_8 передав у заставу автомобіль марки Мерседес Бенц 500 SL, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір світло-сірий металік, тип ТЗ — легковий кабріолет-В, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 05.10.2005 року Криворізьким МРЕВ ДАІ МУ УМВС України в Дніпропетровській області, який згідно договору залишився у володінні та користуванні позивача.
У зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов’язань щодо повернення взятих у позивачки в борг коштів 04 червня 2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_11 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на вищезазначений автомобіль.
Оскільки п. 4.2 укладеного сторонами договору передбачено, що звернення стягнення на майно може відбуватись відповідно до чинного законодавства у спосіб, обраний заставодержателем на власний розсуд, ОСОБА_7, звертаючись до суду з даним позовом, просила звернути стягнення на зазначений вище автомобіль шляхом передачі його у її власність в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, а також визнати за нею право власності на зазначене рухоме майно.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановивши, що відповідач ОСОБА_8 не виконав зобов'язання по поверненню позивачці ОСОБА_7 запозичених у неї грошових коштів у строк, встановлений договором позики від 19 грудня 2005 року, тобто до 17 грудня 2006 року, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7 та звернув стягнення на належний ОСОБА_8 автомобіль, який був переданий ним у заставу з метою забезпечення виконання договору позики, а також визнав за позивачкою право власності на цей транспортний засіб.
Позивачем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 зазначене рішення суду не оскаржено.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник ОСОБА_6 посилається на те, що ухвалене судом заочне рішення порушує його права і інтереси, оскільки позбавляє його можливості розпочати власну процедуру звернення стягнення на заставлене майно і отримати задоволення своїх вимог до ОСОБА_8
На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не містять підстав для скасування зазначеного рішення суду з огляду на наступне.
Так, необґрунтованими є посилання апеляційної скарги, як на підставу для скасування судового рішення, на порушення позивачем Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" через невнесення запису про заставу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Із доказів, наданих на підтвердження апеляційної скарги, вбачається, що 05 жовтня 2005 року між ОСОБА_6 та відповідачем у справі ОСОБА_8 укладено договір позики та застави транспортного засобу, згідно якого останній отримав від ОСОБА_6 позику в сумі один мільйон гривень, зобов'язавшись повернути їх у строк до 20 серпня 2011 року, та передав у заставу належне йому рухоме майно - транспортний засіб марки Мерседес Бенц 500 SL, 2001 року випуску, двигун № НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний ОСОБА_8 на праві власності.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 577 ЦК застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Відповідно до положень ст.. 588 ЦК наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя. Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою ст.. 588 ЦК передбачено, що якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.
Як убачається із п. 17.3 договору позики і застави транспортного засобу, укладеного 05 жовтня 2005 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_8, позичальник не мав права без письмової згоди позикодавця здійснювати дії, пов'язані зі зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобов'язаннями.
Проте судом встановлено, що запис про заставу транспортного засобу, вчинену ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено не було.
У зв’язку з цим на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення (19 листопада 2007 року) повторна застава відповідачем ОСОБА_8 належного йому транспортного засобу, вчинена ним за договором позики, укладеним із ОСОБА_7, була чинною, вона не припиняла право застави попереднього заставодержателя ОСОБА_6, який мав переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна як перший заставодержатель.
Проте, із обставин справи вбачається, що на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення заявник ОСОБА_6 не набув право звернення стягнення на предмет застави, оскільки на той момент строк виконання ОСОБА_8 зобов'язання за укладеним з ОСОБА_6 договором позики ще не настав.
До того ж, згідно пояснень, наданих представником заявника ОСОБА_3, на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення і до теперішнього часу ОСОБА_6 не заявлені позовні вимоги до ОСОБА_8 ані стосовно повернення боргу, ані стосовно звернення стягнення на предмет застави.
Як убачається із матеріалів справи, 04 червня 2007 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на спірний автомобіль.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15 лютого 2012 року на спірне рухоме майно 19 липня 2008 року накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 липня 2008 року, винесеної Жовтневим Відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення оскаржуваним судовим рішенням прав та інтересів ОСОБА_6 є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а заочне рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Складення повної ухвали відкладено до 27 лютого 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.А.Братіщева
Н.О.Соколан