РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В. А.
суддів: Беркій О .Ю., Пнівчук О .В.
секретаря Юрків І.П.
з участю представника ОСОБА_1-ОСОБА_2;
представника ОСОБА_3-ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ будинковолодіння за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 03 липня 2007 р.,-
встановила:
ОСОБА_1 пред"явила позов до ОСОБА_3 про поділ спільно спорудженого в шлюбі будинковолодіння АДРЕСА_1. Позивачка зазначала, що з ОСОБА_3 перебувала в шлюбі з 19.10.1985 р. по 09.01.2007 p.. Від цього шлюбу є двоє дітей, які досягли повноліття. У зв"язку із наведеним та напруженими відносинами після розірвання шлюбу з відповідачем, ОСОБА_1 просила присудити їй 1/2 частину спірного будинковолодіння.
Рішенням Снятинського районного суду від 03.07.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: за ОСОБА_1 визнано право власності на частину вище згаданого будинку, а саме: на кімнату 15,6 кв.м вартістю 7476 грн. 14 коп.; на кімнату 34,7 кв.м - за 16629 грн. 63 коп.; кімнату 30,5 кв.м - вартістю 14616 грн. 82 коп.; коридор 5,8 кв.м - за 2779 грн. 50 коп.; 1/2 частину криниці - 618 грн., а всього на загальну суму 44851 грн. 85 коп., що в ідеальних долях становить 47/100 частин.
За ОСОБА_3 визнано право на приміщення першого поверху: веранду площею 13,2 кв.м - за 6325 грн.; ванну площею 6,9 кв.м за 3306,76 грн.; кухню площею 11,4 кв.м -вартістю 5463 грн. 34 коп.; та всі приміщення другого поверху: кімнату площею 33,3 кв.м за 15958,69 грн.; кімнату площею 12,5 кв.м 7140,68 грн.; 1/2 частину криниці 618 грн., а всього на загальну суму 49883,88 грн., що в ідеальних долях становить 53/100 частин.
ОСОБА_3 зобов"язано вийняти дверне полотно і передати його ОСОБА_1; замурувати вхід з приміщення 5,8 кв.м в приміщення площею 11,4 кв.м.
ОСОБА_1 зобов"язано влаштувати вхід в її частину будинку шляхом переобладнання вікна в дверний пройом в приміщенні площею 34,7 кв.м, використавши при цьому дверне полотно, отримане від ОСОБА_3
Справа №22-ц-1075/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Боднарук М.В.
Категорія 5 Доповідач Девляшевський В.А.
2
З ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 стягнуто 2519 грн. 98 коп. компенсації до рівності долей у будинку; 53 грн. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 345 грн. судового збору в дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що постановлене по даній справі рішення не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України, оскільки в даному рішенні відсутня мотивувальна частина; не зазначено: які судом встановлені обставини, що мають значення для справи, їх юридична оцінка; не дана оцінка всім доказам по справі, з яких суд виходив при ухваленні даного рішення. Апелянт зазначає, що суд необгрунтовано визнав право власності за ОСОБА_3 на приміщення спірного будинку, що становлять 53/100 частин, не врахувавши здійснення особисто нею добудови до цієї частини будинку, а також інтереси дітей. Крім того, ОСОБА_1 вказувала, що ОСОБА_3 всупереч ч.5 ст. 71 СК України не вніс на депозитний рахунок суду грошову компенсацію. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким присудити їй приміщення спірного будинку згідно висновку експертизи, які становлять 53/100 ідеальних частин будинку.
В засіданні Апеляційного суду представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, пояснивши, що сторони біля чотирьох років не підтримують шлюбно-сімейні відносини, разом не проживають. Зазначив, що після припинення сімейних відносин з відповідачем завершенням ремонтно-будівельних робіт приміщень другого поверху спірного будинку займалась ОСОБА_1. Тому вважає, що за наявності двох дітей від шлюбу з ОСОБА_3 позивачка вправі претендувати на більшу частину будинковолодіння.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка є матір"ю відповідача, доводи апеляційної скарги заперечила. Вона підтвердила, по-перше, що ОСОБА_3 більше чотирьох років не підтримує сімейні відносини з ОСОБА_1, і весь цей час перебуває за кордоном - в Італії. Представник зазначила, що поки сторони проживали разом у шлюбі, вона допомагала їм у будівництві. Після виїзду сина за кордон вона припинила надавати таку допомогу, хоч другий поверх спірного будинку залишався незавершеним, і син більше цим питанням теж не займався. ОСОБА_4 пояснила, що після припинення шлюбно-сімейних відносин між її сином і позивачкою, у згаданому будинку залишилась проживати ОСОБА_1 з двома дітьми. Однак, вважає, що завершувала ремонтні роботи у приміщеннях другого поверху будинку не позивачка. Хто це міг зробити не знає. На думку представника відповідача, суд 1-інстанції правильно присудив ОСОБА_3 більшу частину будинку, оскільки він був головою сім"ї.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, думку адвоката, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Постановляючи рішення про реальний поділ будинку, місцевий суд в порушення вимог ст. 210 ЦПК України не навів жодного мотиву, з яких дійшов до висновку про необхідність визнання права власності за ОСОБА_3 на більшу частину будинку, на яку претендувала позивачка. Фактично в оскаржуваному рішенні мотивувальна частина відсутня.
В ч.1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, яке є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України визначено, що при поділі в натурі майна, яке є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Це ж положення передбачене у другому абзаці п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім"ю України".
Виходячи із вимог названої норми закону, колегія суддів вважає, що саме ОСОБА_1 має переваги при визначенні кому із сторін слід присудити більшу частину будинковолодіння, тобто 53/100 його ідеальних долей. До такого висновку колегія дійшла з таких підстав.
3
По-перше, посилання позивачки про те, що їй після припинення сімейних відносин прийшлось самій завершувати ремонт і впорядкування приміщень другого поверху будинку, фактично підтверджено поясненнями представника ОСОБА_3. Адже, представник відповідача в засіданні Апеляційного суду не заперечувала, що ОСОБА_3 більше чотирьох років після припинення шлюбно-сімейних відносин з ОСОБА_1 перебуває в Італії, залишивши сім"ю у недобудованому будинку.
Названу обставину, навіть без встановлення об"єму будівельно-ремонтних робіт, які виконано ОСОБА_1 за свої кошти після припинення шлюбно-сімейних відносин з відповідачем, колегія суддів ваважає такою, що має істотне значення для вибору способу поділу будинку.
Ця обставина, а також проживання з ОСОБА_1 двох дітей від шлюбу з ОСОБА_3, на думку, колегії суддів є підставою для присудження позивачці при реальному поділі більшої частини будинку.
Жодної обставини, яка б була згідно із чинним законодавством підставою для визнання права на більшу частину будинку за ОСОБА_3, апеляційним судом не встановлено.
Приймаючи до уваги згадані вище порушення норм матеріального і процесуального законодавства України, допущені судом 1-інстанції, є підстави для скасування оскарженого рішення і постановления нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 307; 309; 319 ЦПК України, ст.ст. 70; 71 СК України, колегія судців-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Снятинського районного суду від 03 липня 2007 року по даній справі скасувати.
Позов ОСОБА_1 про реальний поділ будинковолодіння АДРЕСА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на такі приміщення спірного будинку на першому поверсі - №1 (веранда) площею 13,2 кв.м вартістю 6325,97 грн.; №6 (ванна) площею 6,9 кв.м за 3306,76 грн.; №7 (кухню) площею 11,4 кв.м за 5463 грн., 34 коп.; №11 (сходова) площею 10,6 кв.м за 5079,94 грн.; на другому поверсі - №8 (коридор) площею 14,9 кв.м за 7140,68 грн., №9 (кімнату) площею 33,3 кв.м за 15958,69 грн.; №10 (кімната) 12,5 кв.м за 5990,50 грн. та Уг криниці - 618 грн., на загальну суму 49883,88 грн., що становить 53/100 ідеальних долей названого будинковолодіння.
За ОСОБА_3 визнати право приватної власності на такі приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_1: №1 (коридор) площею 5,7 кв.м за 2731,67 грн.; №2 (кімната) площею 15,6 кв.м за 7476,14 грн.; №3 (кімната) площею 34,7 за 16629,63 грн.; №4 (кімната) площею 30,5 кв.м за 14616,82 грн.; №5 (комора) площею 5,8 кв.м за 2779,59 грн.; Уг частину криниці - 6/8 грн. на загальну вартість 44881,85 грн., що становить 47/100 ідеальних долей будинковолодіння.
Зобов"язати ОСОБА_1 для ізоляції присуджених сторонам частин будинку вийняти дверне полотно дверей Д-4 і замурувати цей дверний отвір, передавши вийняте дверне полотно ОСОБА_3. Зобов"язати ОСОБА_3 пробити дверний отвір дверей Д-2 для влаштування окремого входу у присуджену йому частину будинку, та влаштувати дверний отвір дверей Д-3 для з"єднання між собою приміщень №1 і №5, використавши для цього отримане від ОСОБА_1 дверне полотно.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2519,98 грн. (дві тисячі дев"ятнадцять) грн. 98 коп. грошової компенсації до рівності їх долей у спірному майні.
4
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 - 328 (триста двадцять вісім) грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 224 (двісті двадцять чотири) грн. судового збору в користь держави.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня його проголошення.