Судове рішення #21152478

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11-а-902           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Чабаненко                                                        

Суддя-доповідач:  Ландар О. В.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

13 жовтня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого                                                        Ландар О.В.                    

Суддів                                                   Нізельковської Л.В , Лісіченко Л.М.

за участю прокурора                                            Попок О.В.

захисника                                                       ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 13 жовтня 2011 року кримінальну справу  за апеляційними скаргами помічника Лубенського міжрайонного прокурора та захисника ОСОБА_3 в інтересах підсудного ОСОБА_4 на постанову Лубенського міськрайонного суду від 5 серпня 2011року,-

                                                       В с т а н о в и л а :

       Цією постановою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3ст.185 КК України направлена прокурору  для організації додаткового розслідування.

          Органами досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_5  висунуто обвинувачення у тому, що вони в період з 27липня до 14 листопада 2009року за попередньою змовою між собою, в нічний час з домогосподарств мешканців кількох сіл Лубенського району вчинили десять крадіжок свійської птиці.

          Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд мотивував своє рішення тим, що органи досудового слідства  не дотримались вимог ст.22 КПК України провели слідство неповно, що позбавляє можливості суд  всебічно дослідити обставини справи та винести  вирок.

            У апеляції помічника Лубенського міжрайонного прокурора  порушується питання про скасування постанови місцевого суду як такої, що є передчасною та суперечить вимогам ст.281 КПК України. Апелянт вважає, що недоліки  слідства не позбавлений можливості усунути районний суд шляхом судових доручень,  призначення експертиз, вчинення інших процесуальних дій.

          Про необґрунтованість постанови суду стверджує у принесеній апеляційній скарзі і захисник ОСОБА_3, який вважає, що усі суттєві обставини по справі з’ясовані, але суд усунувся від оцінки доказів та без правових  підстав і приводів  направив справу на додаткове розслідування.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Попок О.В. про незаконність судового рішення, виступ захисника ОСОБА_3 на підтримання своєї апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони є обгрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.

          Відповідно до вимог ст.281 КПК України  повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

          Отже умовою повернення справи на додаткове розслідування є неможливість усунення названих недоліків у судовому засіданні.

          Згідно з ч.2п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування справи є неприпустимим.

          За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст.280 КПК України).

          Цих вимог процесуального закону та керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України місцевий суд при розгляді даної справи не дотримався.

          Як видно із протоколу судового засідання по завершенню дослідження доказів  усі учасники процесу висловили думку про можливість закінчення судового слідства, доповнень та клопотань не мали.

           Однак районний суд сам ініціював обговорення питання про направлення справи на додаткове розслідування і незважаючи на те, що усі учасники процесу проти цього категорично заперечували, без належних до того підстав ухвалив оскаржуване рішення.

           При цьому констатуючи у постанові, що судове слідство було належним та вичерпним – були допитані підсудні, потерпілі, досліджені усі письмові докази на яких ґрунтувалося обвинувачення, суд, у той же час, спрямовує справу на додаткове розслідування через те, що  «не може винести ні обвинувального, ні виправдувального вироку».

          Як на підстави для направлення справи на додаткове розслідування суд послався на необхідність  ретельної і прискіпливої перевірки слідчо-оперативним шляхом  алібі ОСОБА_4, що у момент вчинення шести інкримінованих йому крадіжок він знаходився на заробітках за межами області,  потребу встановити нових свідків, виявити мішки у яких перевозилися крадені курі, та місця їх потрошіння, провести ретельну прокурорську перевірку щодо застосування до ОСОБА_4 недозволених методів слідства та дізнання.

          Відразу є очевидним, що постанова суду не містить  переконливих даних про те, чому суд вважає неможливим завершити розгляд справи та наданими йому процесуальними можливостями усунути виявлену неповноту слідства.

       Зосередившись лише на необхідності більш ретельної перевірки алібі ОСОБА_4, необхідності встановлення нових свідків, виявленні слідів та знаряддя злочину, місцевий суд не звернув уваги на те, що усі ці питання, у разі необхідності, він мав можливість  з’ясувати шляхом дачі судового доручення  в порядку ст.315-1 КПК України для перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства.

           При цьому даючи вказівки органам слідства, що в силу закону є  обов’язковими для виконання, суду належало об’єктивно зважити чи мають  вони реальну змогу наразі їх виконати, з огляду на те, що з моменту злочинів пройшло майже два роки  (розшукати мішки, місця потрошіння птиці),  і коли в господарстві підсудного ОСОБА_4 також утримують та забивають птицю.

          Не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування і не ґрунтується на матеріалах справи вказівка суду про необхідність проведення прокурорської перевірки щодо застосування до ОСОБА_4 недозволених методів слідства та дізнання. Така перевірка проводилась і з цього питання прийнято відповідне рішення.

          Як указує захисник з посиланням на відмовний матеріал №106-10, перевірку за скаргою про застосування до ОСОБА_4 недозволених методів дізнання і слідства прокуратура проводила, в результаті якої були винесені постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.06.10р., 2.07.2010р.,19.07.2010р. та 25.09.10року. Усі вони були оскаржені до суду та скасовані.

           Остання постанова, прийнята 14.01.2011р. по цьому відмовному матеріалу, також оскаржена до суду і досі не розглянута.

          Також на розгляді Лубенського міськрайонного суду з 2 серпня 2010року знаходиться і адміністративний позов ОСОБА_4.(справа №2-а-855/2010 суддя Литвин Н.М.) про безпідставне притягнення його за сфальсифікованими документами до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганства.

          Місцевий суд мав ретельно перевірити ці факти, долучити до даної кримінальної справи скарги та відповідні процесуальні рішення по справах за скаргами підсудного ОСОБА_4, а після цього, визначитися, чи можуть за таких умов органи прокуратури, враховуючи норми процесуального законодавства, проводити по тих же фактах нові перевірки, коли їх рішення з цього приводу оскаржені в судовому порядку.

          Інших мотивів для направлення справи на додаткове розслідування постанова суду не містить.

          

          Отже, наведені аргументи свідчать про необгрунтованість та передчасність прийнятого по справі судового рішення,  на що вказують прокурор та захисник у апеляціях, а тому постанова суду підлягає скасуванню.

        Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

          Апеляційні скарги  помічника Лубенського міжрайонного прокурора та захисника ОСОБА_3 в інтересах підсудного ОСОБА_4 задовольнити.

        Постанову Лубенського міськрайонного суду від 5 серпня 2011року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за  ч.3ст.185 КК України на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.


Головуючий:   О. В. Ландар


        

        Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація