АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-489
Головуючий по 1-й інстанції Бурбак
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландар О.В.
Суддів Довгаль С.А.,Нізельковської Л.В.
при секретарі Гончаренко Н.В.
за участю прокурора Рибачук Г.А.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні 9 вересня 2011 року в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційною скаргою помічника прокурора м.Полтави на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 21 грудня 2010 року ,-
В с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Заїченці Семенівського району, житель м.Полтави, громадянин України, освіта вища, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, судимий:
- 26.06.2009 року Полтавським районним судом за ч.2 ст.367КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки зі сплатою штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки ,-
засуджений:
-за ч.2ст.15, ч.4ст.27,ч.1 ст.369 КК України до штрафу у дохід держави в сумі 1700 грн.;
-ч.1ст.190 КК України до штрафу в сумі 850грн., а за сукупністю цих злочинів, у порядку ч.1ст.70 КК України остаточно ОСОБА_2 призначено до відбуття покарання у виді 2000 грн. штрафу.
Вирішено питання речових доказів.
Як визнав суд, засуджений ОСОБА_2, працюючи приватним підприємцем з надання комерційних послуг, здійснення нотаріальної та іншої юридичної діяльності, під час виконання взятих на себе обов’язків перед ЗАТ «Альфа-Банк» по договору підряду №44-ДП-09 із забезпечення виконання кредитних зобов’язань боржниками перед банком, в серпні 2009 року, з метою заволодіння грошовими коштами боржниці ОСОБА_3, яка мала заборгованості по кредитних договорах і у зв’язку з цим Київським ВДВС Полтавського МУЮ були відкриті виконавчі провадження та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, звернувся до останньої з пропозицією передати йому 10 тис. доларів США, які він у подальшому, використовуючи знайомства в органах державної виконавчої служби, передасть службовим особам Київського ВДВС м.Полтави у якості хабара з тим, щоб вони не проводили виконавчі дії пов’язані зі складенням акту опису й арештом майна та примусовою реалізацією заставної квартири.
22 вересня 2009 року приблизно о 14год.30хв. засуджений ОСОБА_2 у власному автомобілі отримав від ОСОБА_3 під приводом передачі службовим особам Київського ВДВС м.Полтави у якості хабара грошові кошти у сумі 2500 доларів США, якими у дійсності мав намір заволодіти та був затриманий на місці злочину.
В апеляції помічник прокурора м.Полтави порушує питання про скасування вироку місцевого суду і постановлення нового апеляційного вироку у зв’язку з надмірною м’якістю призначеного засудженому покарання, та незастосування кримінального закону, який підлягав застосуванню – ст.71 КК України.
Інші учасники процесу вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора Рибачук Г.А., що підтримувала апеляцію та пропонувала постановити новий вирок, призначивши засудженому ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі без штрафу, вислухавши заперечення проти апеляції засудженого ОСОБА_2, провівши часткове судове слідство та обговоривши доводи апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи.
Висновки суду про винність ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, за які він засуджений, доведена сукупністю зібраних у справі доказів, а тому під час судового розгляду, розуміючи їх зміст, засуджений не оспорював фактичні обставини справи, повністю визнав свою провину, у зв’язку з чим, за добровільної позиці засудженого, судове слідство відбулося за спрощеним порядком, визначеним ст.299 КПК України.
Правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні обох інкримінованих йому злочинів, як і юридичної кваліфікації вчиненого за ч.2ст.15, ч.4ст.27,ч.1 ст.369 та ч.1ст.190 КК України, наразі не ставиться під сумнів жодним із учасників процесу.
У той же час при призначенні покарання, суд першої інстанції допустив помилку, та не обрав його за сукупністю вироків, тоді як ці злочини ОСОБА_2 вчинив у період відбуття покарання за попереднім вироком.
Таке порушення, що виявилося у незастосуванні судом кримінального закону, який підлягав застосуванню, відповідно до п.1ч.1ст.371 КПК України є неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку суду.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання винному апеляційний суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, обидва з яких віднесені до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу ОСОБА_2, що має на утриманні малолітню дитину, його каяття, сприяння розкриттю злочинів, його молодий вік, стан здоров’я.
У той же час судова колегія приймає до уваги і те, що нові умисні злочини, за які він засуджується даним вироком, ОСОБА_2 вчинив у період відбуття покарання за попереднім вироком, по якому він сплатив лише штраф.
При цьому судова колегія керується вимогами ст.71 КК України та роз’ясненнями, що містяться у п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до яких, у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75,104 КК) і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов’язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м’які види покарання.
З огляду на це вирок в частині обраного покарання підлягає скасуванню з постановленням нового апеляційного вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів ,-
ЗАСУДИЛА :
Апеляцію помічника прокурора м.Полтави частково задовольнити.
Вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати.
Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання:
- за ч.2ст.15, ч.4ст.27,ч.1 ст.369 КК України у виді обмеження волі на 2 роки;
- ч.1ст.190 КК України у виді обмеження волі на 1 рік.
У порядку ч.1ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст.ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду від 26.06.2009 року та остаточно обрати ОСОБА_2 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади строком на 2 роки.
В іншій частині вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд та тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання рахувати з дня проголошення вироку – 9 вересня 2011року.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Полтавської області протягом місяця з моменту його проголошення, засудженим – в той же строк з дня вручення копії вироку.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді: