АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11/1690/133/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Обревко Л.О.                                                        

Суддя-доповідач:  Ландар О. В.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

        Головуючого                                       Ландар О.В.

        суддів                                          Бурди К.І., Харлан Н.М.

        з участю прокурора                                Гриня Н.Г.

розглянувши 2 лютого 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3  на вирок  Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від  7 листопада 2011 року,-

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

          Цим вироком :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1,  освіта неповна середня, не одружена, не працююча, раніше не судима,-

засуджена  за ч.1 ст.115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.

         За змістом вироку ОСОБА_3 визнано винною у тому, що вона 6 лютого 2011 року у м.Кременчуці, близько 17-30 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись в будинку АДРЕСА_2, в ході сварки, що виникла на грунті раптово виниклих  неприязних відносин, і переросла в бійку, коли її співмешканець ОСОБА_4 став хватати засуджену за волосся і штовхати, вона із помсти, помітивши  на столі ніж, з метою вбивства  нанесла прямий удар у грудну клітину ОСОБА_4 та вбила його.

Причиною смерті ОСОБА_4 стало одиночне проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з ушкодженням серця, яке ускладнилось гострим геморагічним шоком.

          У апеляційній скарзі захисник  ОСОБА_2   не оспорюючи  по суті фактичні обставин справи та правильність юридичної  кваліфікації дій  засудженої, просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене  ОСОБА_3 покарання, оскільки, на її думку, воно є занадто суворим і при його обранні суд не повністю врахував обставин, що пом’якшують покарання винної – її каяття, стан здоров’я, сприяння розкриттю злочину, вчинення його внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин.

           Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржували.

           Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку і відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи  апеляційної скарги захисника, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_4. ґрунтується на сукупності  доказів, належно перевірених і оцінених в судовому засіданні та детально наведених у  вироку.

Сама засуджена не заперечувала, що в ході виниклої сварки саме вона нанесла ножове поранення потерпілому в область серця, яке виявилось смертельним.

Наразі фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні вбивства та кримінально-правову оцінку цього діяння за ч. 1 ст. 115 КК України ніхто із учасників процесу не оспорює, а тому відповідно до ч.1ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції.

Як видно із мотивувальної частини вироку, обираючи вид та міру покарання засудженій районний суд, дотримуючись основних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість вчиненого у стані алкогольного сп’яніння злочину, що відноситься до особливо тяжких, так дані про особу винної, так і інші обставини, що впливають на покарання.

При цьому, всупереч тверджень захисника, суд прийняв до уваги і вік засудженої, стан її здоров’я, характеристику по місцю проживання , першу судимість і в той же час він вірно визнав обставиною, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Із письмових документів долучених до справи убачається, що ОСОБА_3 тривалий час  ніде не працювала, зі слів самої засудженої в судовому засіданні, жила за рахунок пенсії потерпілого, інваліда 2 групи, вона була позбавлена батьківських прав і після розлучення її донька проживає з бувшим чоловіком, який і ініціював розлучення через її негативну поведінку.

З урахуванням усіх цих обставин в сукупності суд призначив засудженій ОСОБА_3 справедливе покарання, яке  за своїм розміром не є надмірно суворим, оскільки насправді наближене до мінімального.

Доводи захисника про вчинення  злочину засудженою нібито внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин не заслуговують на увагу, оскільки є голослівними, не ґрунтуються на матеріалах справи і таких обставин не наведено навіть у самій апеляційній скарзі захисника.

 З урахуванням викладеного підстав для скасування  чи зміни вироку  не вбачається.   

 Керуючись  ст.ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

             Апеляційну скаргу  захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої  ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок  Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від  07 листопада 2011 року без зміни.

Головуючий:   О. В. Ландар

        Судді: