ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Справа № 160/33128/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В.  

за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.

за участі:

представника позивача: представника відповідача: представника третьої особи: Новицького Д.О. Литовченко А.Ю. Скосарева І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ЄДРПОУ 44118658); третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ЄДРПОУ 26510514), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024р. №0257680-2412-0462-UA12020010000033698 про визначення суми податкового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік у розмірі 347643,75 грн., прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, а відтак не можуть бути підставою для нарахування податкових зобов`язань позивачці.

Позивач вказує, що об`єкт нерухомості, який став підставою для донарахування податку на нерухоме майно, не є житловим будинком у розумінні норм Податкового кодексу України, а є гуртожитком, що підтверджується даними Реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно, застосування ставки податку для житлової нерухомості є протиправним та призвело до неправомірного донарахування грошового зобов`язання.

Окрім того, у податковому повідомленні-рішенні зазначено недостовірну адресу об`єкта, що свідчить про неналежну перевірку обставин справи контролюючим органом.

Позивач також зазначає, що податковим органом неправильно визначено період володіння майном, у зв`язку з чим податок нараховано за період, коли вона вже не була власником нерухомого майна, що є грубим порушенням вимог пп. 266.1.1, 266.7.5 ст. 266 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС Дніпропетровській у області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1114/25), у якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що згідно з даними офіційних реєстрів встановлено право власності позивача на житловий будинок загальною площею 4872,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №0257680-2412-0462-UA12020010000033698 було сформоване на суму 347 643,75 грн за 2021 рік із застосуванням ставки 1,5% від мінімальної заробітної плати відповідно до рішення Дніпровської міської ради №12/27 від 06.12.2017, що відповідає вимогам чинного законодавства на момент нарахування.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, зокрема статей 265, 266, а також відповідних нормативних актів, платник податку зобов`язаний сплачувати податок на нерухоме майно у встановлені строки за розмірами, визначеними законодавством та місцевими рішеннями. Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом на підставі даних державних реєстрів та документів, що підтверджують право власності. Під час розгляду справи встановлено, що позивачка не ініціювала процедуру звірки даних із контролюючим органом.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є законним, обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства України. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

17 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської міської ради надійшла заява про вступ у справу як третьої особи (вх. № 2561/25).

28 січня 2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника Дніпровської міської ради та залучено її до участі у справі №160/33128/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

06 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської міської ради надійшли пояснення третьої особи (вх. № 6186/25). Дніпровська міська рада, виступаючи третьою особою без самостійних вимог, заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення, аргументуючи це тим, що позивачка у 2021 році була зареєстрованою власницею житлового будинку площею 4872,5 кв.м у м. Дніпро, що підтверджується даними державних реєстрів; податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 № 0257680-2412-0462 на суму 347 643,75 грн було сформоване відповідно до Податкового кодексу України та рішення Дніпровської міської ради №12/27 від 06.12.2017 зі ставкою 1,5% від мінімальної заробітної плати; розмір податку обґрунтований на основі законних підстав, а об`єкт оподаткування відповідає визначенню житлової нерухомості; позивачка не скористалася правом звірки даних перед поданням позову, що унеможливлює скасування ППР у досудовому порядку, а також існує конституційний обов`язок сплати податків, тож міська рада вважає податкове повідомлення-рішення законним, а позов необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0257680-2412-0462-UA12020010000033698 на суму 347643,75 грн. (триста сорок сім тисяч шістсот сорок три гривні 75 копійок), яким ОСОБА_1 визначено зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік за житловий будинок загальною площею 4872,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач була власницею нерухомого майна (будівля гуртожитку літ. Д-9, д-1-загальною площею 4872,5 кв.м, житловою площею 1425,0 кв.м, підвал п/д літ . Д -9, надбудова н/д літ. Д -9, ганки літ. д, д1, д2, д3, входи в підвал літ. Д 4, Д6, приямки літ. д5, д6, д7, д8, д9), яке належало їй на підставі договору дарування будівлі гуртожитку, посвідченого Маньковським М.В., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області за реєстровим №201 від 15.12.2016 року. 13 жовтня 2021 року право власності на зазначене нерухоме майно перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ДІВЕЛОПМЕНТ», на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №13/10-2021 від 13.10.2021 року.

Відповідно до наданої відповідачем Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка сформована 21.08.2024 року, зазначений об`єкт нерухомого майна має статус житлового будинку.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, відповідач посилається на те, що оскільки, станом на дату нарахування податку, нерухоме майно перебувало у статусі житлового будинку, то він є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Суд із такою позицією відповідача не погоджується, а нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік вважає помилковим, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з положеннями статті 265 ПК України, податок на майно включає, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Правове регулювання порядку справляння цього податку закріплено, зокрема, у статті 266 ПК України, яка визначає коло платників податку, об`єкти оподаткування, базу та порядок обчислення податку, а також встановлює можливість органів місцевого самоврядування визначати конкретні ставки податку залежно від місця розташування та типу об`єкта нерухомості.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають у власності об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому об`єктом оподаткування, згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 зазначеної статті, є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, включаючи їх частки.

Підставою для визначення бази оподаткування слугують дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що надаються контролюючому органу в порядку, визначеному підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, а також оригінали документів платника податку, які підтверджують право власності на відповідні об`єкти.

Податкове зобов`язання для фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості на підставі площі об`єкта (об`єктів) та встановленої відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку, що визначається рішенням відповідної ради з урахуванням зональності та типу нерухомості, але не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр площі об`єкта.

У контексті тлумачення термінів, відповідно до підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України, житловою нерухомістю визнаються, зокрема: житлові будинки (садибного або квартирного типу), квартири, котеджі, кімнати у комунальних квартирах та інші складові частини житлових будівель.

При цьому ПК України містить також винятки з оподаткування. Так, відповідно до підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не підлягають оподаткуванню гуртожитки.

Таким чином, правові підстави для визначення платника податку, об`єкта та бази оподаткування, а також ставок і порядку розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є чітко регламентованими положеннями ПК України. Контролюючий орган, у свою чергу, при визначенні суми податкового зобов`язання зобов`язаний дотримуватись вимог чинного законодавства, виходячи з об`єктивних даних, в тому числі щодо типу об`єкта нерухомості.

Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем документів, а саме: витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №279583544, сформованого 13.10.2021 року; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта №241288146, сформованої 21.01.2021 року; договору дарування будівлі гуртожитку, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Маньковським М.В. за реєстровим №201 від 15.12.2016 року;  акта приймання-передачі нерухомого майна №13/10-2021 від 13.10.2021 року, вбачається, що об`єкт нерухомого майна, за який нараховано податок, мав визначений тип як будівля гуртожитку. Надані документи містять достовірну інформацію про правовий статус та характеристику об`єкта саме станом на період, за який нараховано податкове зобов`язання (2021 рік), що підтверджує його правову кваліфікацію як гуртожитку, який не підлягає оподаткуванню згідно з нормами чинного законодавства.

Посилання відповідача на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовану 21.08.2024 року, як на доказ того, що об`єкт мав інший тип (житловий будинок), судом оцінюється критично, оскільки така довідка відображає стан об`єкта на момент, значно пізніший за період, що є предметом податкового спору. Станом на 2021 рік, до моменту переходу права власності до іншої особи (13.10.2021 року), правовий статус майна як гуртожитку підтверджено належними документами, і це не було спростовано відповідачем або третьою особою у встановленому законом порядку.

Таким чином, об`єкт нерухомого майна – будівля гуртожитку літ. Д-9, д-1, загальною площею 4872,5 кв.м, житловою площею 1425,0 кв.м, разом з підвалом п/д літ. Д-9, надбудовою н/д літ. Д-9, ганками літ. д, д1, д2, д3, входами в підвал літ. Д4, Д6, та приямками літ. д5, д6, д7, д8, д9 – не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік.

У зв`язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення, яким нараховано податок на нерухоме майно щодо вказаного об`єкта, підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що винесене без достатніх правових підстав.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, перевіривши оскаржене податкове повідомлення-рішення на відповідність частині 2 статті 2 КАС України суд доходить до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2024 №0257680-2412-0462-UA12020010000033698 на суму 347643,75 грн. та необхідність його скасування.

Тому позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3476,44 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська 17-А; ЄДРПОУ 44118658), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд 75; ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 04.04.2024 №0257680-2412-0462-UA12020010000033698.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська 17-А, і.к.ю.о. 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 44 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст  рішення суду складений  14 квітня 2025 року.

Суддя                                                                                 О.В. Царікова