Справа № 308/7948/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року                                                                        м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді -                                 ОСОБА_1

за участю секретаря -                         ОСОБА_2

кримінальне провадження                        1-кп/308/794/24

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Ужгород за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025078170000124відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лумшори, Перечинського району, Закарпатської обл., який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

06 червня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

Органом досудового розслідуванням встановлено, що 26 квітня 2025 року близько 18:40  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  перебуваючи за адресою:  АДРЕСА_2 , рухаючись у повозці разом з своєю малолітньою донькою  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень доньці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдав останній з достатньою силою п`ять ударів правою рукою, стиснутою в кулак, в область голови та обличчя, в результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців, саден на шкірних покривах обличчя, перелом кісток носа зі зміщенням, які потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і за цією ознакою, згідно п.2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

За таких обставин ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту долучено клопотання прокурора, в якому зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також до обвинувального акту додано заяву законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, згідно якої останній згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Крім того долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника – адвоката – ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою спростувати встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник – адвокат – ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень (проступків) беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Враховуючи викладене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість підозрюваного ОСОБА_3 , доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання підозрюваному ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України що пом`якшують покарання – судом визнається щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення, щодо іншої особи з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Також при призначенні підозрюваному ОСОБА_3 покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та щирому розкаянні у вчиненому, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на психіатричному та фтизіатричному диспансерному обліку не перебуває, під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради не перебуває.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підозрюваній необхідно призначити покарання у вигляді штрафу розміром 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Речові докази – відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 107, 368, 373-374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп..

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1