УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

__________________________________________________________________________________________________

Справа №2-656/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 січня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого                                      судді О.В. Диби

секретарі                                            Євдоченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем 20.11.2007 р. було укладено договір про іпотечний кредит №К2Х6GI0000001671 згідно із умовами якого позивач надає відповідачу кредит в розмірі 610000,00 грн. із строком погашення до 20.11.2027 р. та сплатою 15 % річних. З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем  було укладено іпотечний договір від 20.11.2007 року №К2Х6GI0000001671, відповідно до якого в іпотеку позивачу було передано в нерухоме майно житлового приміщення, а саме: квартиру, яка складається із трьох жилих кімнат зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 68,10 кв.м., жилою площею 47,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач  не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту, тому станом на 27.07.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені складається з наступного: заборгованість за кредитом, термін сплати якого ще не настав –591061,62 грн., сума нарахованих відсотків –2955,31 грн., сума прострочених відсотків –194424,33 грн., сума нарахованої пені -34074,40 грн., сума штрафних санкцій –6834,45 грн.

Тому позивач звернувся до суду з позовом в якому просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився однак, через канцелярію суду подав заяву в якій свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а справу просив розглядати за його відсутності. Про заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явився: про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином неодноразово, доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, заперечень проти позовних вимог не надав.

Суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи без участі сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів та ухвалення заочного рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи між Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № К2Х6GI0000001671 від 20.11.2007 р. Відповідно до умов даного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 610000,00 грн. із строком погашення до 20.11.2027 р. та сплатою 15 % річних.

Судом було встановлено той факт, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу визначену ним грошову суму.

Надану суму кредиту відповідач повинен був повернути до 20.11.2027 року та сплатити відповідні процент за користування кредитом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості станом на 27.07.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені складається з наступного: заборгованість за кредитом, термін сплати якого ще не настав –591061,62 грн., сума нарахованих відсотків –2955,31 грн., сума прострочених відсотків –194424,33 грн., сума нарахованої пені -34074,40 грн., сума штрафних санкцій –6834,45 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свого зобов'язання по договору про іпотечний кредит не виконує, що є порушенням прав та інтересів позивача.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем  було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку позивачу було передано право набуття права власності нерухомого майна у майбутньому, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою iпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача з приводу звернення стягнення на  предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за договором кредиту відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, також підлягає стягненню з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 57-61,88, 208 - 209, 212-215, 218, 224  ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 543, 543, 554, 589, 590, 610, 625, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 38,39 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки –задовольнити;

Стягнути  з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 829350 (вісімсот двадцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят) грн.. 11 коп., шляхом продажу 3-х кімнатної №21 у будинку №28 по вулиці Озерна що в місті Києві публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі –продажу будь –яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності;  

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу;

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Оболонського районного суду м. Києва;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                             О.В. Диба

 20.02.2012 Справа № 2-656/12