Справа № 2-165/12

 РІШЕННЯ  

іменем України

 06.02.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді                   - Сенюти В.О.

при секретарі                              - Буцко М.В.

за участю:                    

позивача                                  - ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

третьої особи                              - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач володіє автомобілем Міцубісі д/н НОМЕР_1 на підставі генеральної довіреності,  а також вписаний з правом керування у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

          07.03.2011 року о 12 годині 30 хвилин, позивач припаркував автомобіль в зоні для паркування біля АДРЕСА_1 (де проживають батьки). Приблизно о 18 годині 45 хвилин спрацювала сигналізація автомобіля, позивач визирнувши у вікно побачив, що на припаркований автомобіль здійснив наїзд автомобіль Шкода д/н НОМЕР_2.

          Автомобіль, яким керував ОСОБА_5, відповідно до полісу цивільної відповідальності було застраховано СК «Брокбізнес» та належить на праві власності ОСОБА_6

          Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07.04.2011 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

          Розмір матеріального збитку, завданий позивачу складає 113.335 грн. згідно висновку № 32 про результати авто товарознавчої експертизи від 14.04.2011 року.

          Вартість проведення експертизи складає 1140 грн., які позивач також просить стягнути на його користь.

          А враховуючи пошкодження транспортного засобу позивача, позивач змушений був скористатися послугами евакуатора, вартість вказаних послуг складає 330 грн.

          Крім того, позивач просить стягнути 1000 грн. – франшиза.

          Окрім матеріального збитку, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 1.700 грн., що виражається у втраті позивачем роботи у зв’язку із пошкодженням автомобілем, для відновлення автомобіля необхідно велика сума грошей, якою позивач та його батьки не володіє, що також завдає моральних та душевних страждань.

          Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 66.805 грн. 96 коп. та моральну шкоду у розмірі 1.700 грн., судовий збір у розмірі 1176 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

          Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 49.000 грн.

          В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 66.805 грн. 96 коп., моральну шкоду у розмірі 1.700 грн. та понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 1.176 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.

          В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з викладених підстав.

          Представник ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував. Вказав, що ОСОБА_4 не є належним позивачем, оскільки транспортний засіб належить третій особі ОСОБА_3, у зв’язку із чим матеріальна та моральна шкода також не підлягає відшкодуванню. Крім того, звернув увагу на те, що експертом було безпідставно включено до пошкоджень 1.218 грн. 43 коп. – вартість диск колеса переднього лівого.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.          

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 07 березня 2011 року о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_5, у м. Києві по вул. Урлівська, 34, керуючи автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості і не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Міцубісі» д/н НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07.04.2011 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.11).

Транспортний засіб Шкода Фабіа д/н НОМЕР_2 належить ОСОБА_6, а ОСОБА_5 має право керувати вказаним транспортним засобом, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с 72).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Доказів вини ОСОБА_6 всупереч положенню ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винним за заподіяну шкоду є саме ОСОБА_5.

Доводи представника ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 не є належним позивачем спростовуються письмовими матеріалами справи.

Відповідно до довіреності, виданої 21.07.2009 року строком дії до 21.07.2012 року, ОСОБА_4 уповноважений управляти транспортним засобом Міцубісі д/н НОМЕР_1, а також отримувати належні ОСОБА_3 грошові кошти (а.с.50).

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 у п. 9 роз’яснюється, що положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 66.805 грн., суд приходить до висновку, про часткове задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є – втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З пояснень позивача вбачається, що автомобіль Міцубісі д/н НОМЕР_1 остаточно відновлено не було.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, цивільно – правова відповідальність власника наземного транспортного засобу – ОСОБА_6 була застрахована, тому СК «Брокбізнес», отримавши заяву від ОСОБА_4 щодо виплати страхового відшкодування, виплатило суму у розмірі 49.000 грн., що підтверджується заявою про видачу готівки (а.с.48-49, 66).

Відповідно до звіту про результати авто товарознавчої експертизи від 14.04.2011 року № 32, розмір матеріального збитку складає 113.335 грн. 96 коп. (а.с.21-23).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.08.2011 року була призначена авто товарознавча експертиза.

За результатами проведення якої, було надано висновок судової автотоварозначої експертизи № 8695/11-16 від 24.10.2011 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталося 07.03.2011 року складає 109.267 грн. 46 коп. (а.с. 168-170).

Відповідно до положення ч. 6 ст. 147, ст. 212 ЦПК України суд приймає до уваги висновок судової авто товарознавчої експертизи.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь позивача складає 60.267 грн. 46 коп. (109.267,46 . – 49.000 = 60.267, 46).

          Щодо стягнення 1.000 грн. франшизи на користь позивача, дана позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на положенні чинного законодавства.

          Вимога щодо стягнення витрат у розмірі 1.140 грн. (а.с.46) за проведення експертизи задоволенню не підлягає, оскільки дані витрати понесла третя особа, а не позивач.

          Щодо стягнення витрат за послуги евакуатора, то дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки не можливо встановити, хто саме поніс вказані витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

          Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» у абз. 2 п. 5 роз’яснено, що суд має з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов’язані з ними витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення.

          Доказів того, що позивач втратив роботу внаслідок пошкодження автомобіля позивачем суду не надано, а тому до уваги не приймається.

          Суд, виходячи з принципу розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн.

          Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що саме ОСОБА_5 порушив права позивача, а тому моральна шкода підлягає стягненню саме з ОСОБА_5

          Відповідно до положення ст. 88 ЦПК України із ОСОБА_5 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 607 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 22, 23, 1167, 1087, 1190 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_4 – задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 60.267 грн. 46 коп.

          Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 500 грн.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 607 грн. 67 коп. та витрати за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.

          Головуючий: