Судове рішення #21147388


Справа №22-ц-4598/11Головуючий у І інстанціїБиба Ю.В.

Категорія26Доповідач у 2 інстанції Приходько

21.02.2012


УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: судді   Приходька К.П.,

суддів:                         Касьяненко Л.І., Кулішенка Ю.М.,  

при секретарі:             Мариняко М.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року  у справі  за  позовом Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши  матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила :

у вересні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом просив суд стягнути з відповідачів частину заборгованості за кредитом в сумі 131 381,40 доларів США, пеню за заборгованістю за кредитом в сумі 8 2672,65 доларів США, заборгованість за процентами по кредиту 57 887,00 доларів США, пеню за процентами 14 713,37 доларів США, заборгованість за щомісячною комісією за обслуговування кредиту –12 397,89 доларів США, пеню за комісією 2 848,88 доларів США.

В обґрунтування своїх позовних вимоги позивач зазначив, що 09.08.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №118 та 30.09.2008 року додаткова угода №1 до нього.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 642700 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 12,5% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту в сумі 0.2% від суми фактичної заборгованості за кредитом.

Видача кредиту відбулась 09.08.2007 року згідно заяви позичальника ОСОБА_3 про видачу готівки №3486.

За умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_3 зобов’язався повертати кредит шляхом внесення грошових коштів готівкою через касу банку або перераховувати безготівковим шляхом згідно з  графіком.

Починаючи з серпня 2008 року відповідач ОСОБА_3 порушує умови кредитного договору в частині сплати основного боргу, а з лютого 2009 року ним не сплачується як сума основного боргу так і проценти за користування кредитом та щомісячна комісія.

В забезпечення виконання договірних зобов’язань між банком позичальником та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 09.08.2007 року та додаткова угода до нього, відповідно до нього поручитель поручився перед банком за виконання позичальником своїх зобов’язань.

23.02.2009 року банком позичальнику було направлено листи №481/0/2-09 з вимогою сплати заборгованості та попередженням про можливість дострокового стягнення за кредитним договором. Вказаний лист отримано позичальником 25.12.2009 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення повідомлення. Також 20.08.2009 року банком поручителю було направлено лист з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, вказаний лист отримано  поручителем ОСОБА_2  

Станом на 06.09.2010 року  загальна сума  простроченої заборгованості за  кредитним договором становить  1 012 668,07 доларів США  з них сума  несплаченого основного боргу 642,700 доларів США; заборгованість  за відсотками  по кредиту  133 8822 долари США; заборгованість за щомісячною комісією за обслуговування кредиту-26993,43 долари США; пеня на суму  основного  боргу  183 673,32  долари США; пеня на суму щомісячної комісії за обслуговування кредиту 499,84 долари США.

З 27.08.2009 року позивачем розпочато роботу по примусовому стягненню заборгованості за кредитним договором від 09.08.2007 року, а саме - до Миронівського районного суду Київської області було подано позовну заяву про стягнення заборгованості в розмірі 310 766, частину заборгованості за сумою основного боргу.

До Обухівського районного суду Київської області подано позовну заяву про стягнення частини заборгованості в розмірі 400 000 доларів США.

Таким чином банком в примусовому порядку заявлено до стягнення сума 710 766 доларів США тоді як заборгованість за кредитним договором станом на 06.09.2010 року становить 1102 668 доларів США незаявленою до стягнення станом на 06.09.2010 року є сума 301 901,19 доларів  США.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року  позов задоволено. Стягнено солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору 301 901,19 доларів США та судові витрати по справі.  

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить  рішення суду скасувати та закрити провадження по справі посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з таких  підстав.

Судом встановлено, що 09.08.2007 року між позивачем та відповідачем АТ «Укрінбанк»був укладений кредитний договір №118 та 30.09.2008 року додаткова угода до нього відповідно до умов договору позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит на умовах не відновлювальної кредитної лінії на строк до 09.08.2012 року включно з лімітом заборгованості 642 700,00 доларів США з урахуванням графіку зниження ліміту відповідно до п.3.1. кредитного договору зі платою процентів у розмірі 12,5%річних від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.1.2 кредитного договору) та щомісячної комісії за обслуговування кредиту 0.2 від суми фактичної заборгованості за кредитом.

Відповідач  09.08.2007 року отримав кошти в сумі 642 700,00 доларів США. Відповідно до п.6.3   кредитного договору позичальник зобов’язався забезпечити своєчасне повернення кредиту,  сплату нарахованих процентів, щомісячної комісії та  інші платежі, передбачені договором

Відповідно до п.3.2 кредитного договору проценти нараховуються за період, що розпочинається з дати виникнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору фактично нараховані проценти позичальник зобов’язаний сплачувати з 1-го по 10 календарний день кожного місяця наступного за місяцем, за який нараховуються проценти та на дату повного погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення грошових коштів готівкою через касу банку або перерахування безготівковим шляхом на рахунок  для сплати процентів.

У відповідності до п.3.4 кредитного договору  нарахування щомісячної комісії здійснюється в останній робочий день поточного місяця у  валюті кредиту. Щомісячна комісія нараховується за період, що розпочинається з дати надання кредиту і закінчується останнім календарним днем  поточного місяця, за який нараховуються проценти.

Відповідно до п.3.5 кредитного договору фактично нараховану щомісячну комісію позичальник зобов’язаний сплачувати з 1- го числа по 10 календарний день кожного місяця наступного за місяцем, за який вона нарахована та на дату повного погашення заборгованості за кредитом.

Щомісячна комісія сплачується в національній валюті України за курсом Національного Банку України, що буде  діяти  на дату її сплати.

Як вбачається з наданих банком розрахунків ОСОБА_3 порушує умови кредитного договору в частині сплати основного боргу, а з лютого 2009 року відповідачем ОСОБА_3 не сплачується як сума основного боргу, так і проценти за користування кредитними коштами та щомісячна комісія. Крім того в судовому засіданні сам відповідач не заперечує той факт, що на даний  час  він має заборгованість  за кредитним договором.

Оскільки відповідач всупереч умовам кредитного договору порушує свої зобов’язання то позивачем правомірно нараховано пеню відповідно до п.п.9.1.та 9.2 кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 09.08.2007 року та 30.09.2008 додаткова угода до нього. Згідно п.1.1, 1.2. договору поруки відповідач ОСОБА_2. поручилась за виконання зобов’язання  відповідачем ОСОБА_3 23.02.2009 року позивачем було направлено  відповідачу ОСОБА_2 лист №478/0/2-09 з вимогою сплати заборгованості та попередження  про можливість дострокового стягнення  заборгованості   за кредитним договором. Вказаний лист відповідач ОСОБА_2 отримала про що свідчить  відмітка  на ньому. Станом  на  06.09.2010  року  зобов’язання  за  кредитним договором  ні позичальником  ні поручителем не  виконано і заборгованість за кредитним договором складає  1 102 668, 07 доларів США  в тому числі; сума  несплаченого основного боргу 642,700 доларів США; заборгованість  за відсотками  по кредиту  133 8822 долари США ; заборгованість за  щомісячною комісією за обслуговування кредиту -26993, 43 долари США; пеня на   суму  основного  боргу  18 3 673, 32  долари США; пеня на суму   щомісячної комісії  за обслуговування кредиту  499,84 долари США.  

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Починаючи з 27.08.2009 року позивачем розпочато роботу по примусовому стягненню заборгованості за кредитним договором від 09.08.2007 року, а саме: до Миронівського районного суду Київської області було подано позовну заяву про стягнення заборгованості в розмірі 310 766 доларів США, частину заборгованості за сумою основного боргу.

Рішенням Миронівського районного суду від 25 лютого 2010 року позов було задоволено та стягнено з відповідачів частину заборгованості в сумі 2 483 027, 37 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду  Київської області  від 15 липня 2010 року вказане  рішення Миронівського районного суду було  скасоване,  позовна заява залишена без розгляду з тих причин, що під час розгляду справи, справа того ж приводу з тих же підстав між тими ж сторонами розглядалась в Обухівському районному суді.

До Обухівського районного суду Київської області подано позовну заяву про стягнення частини заборгованості в розмірі 400 000 доларів США з ОСОБА_5.

Рішенням Обухівського районного суду від 09 квітня 2010 року  позов задоволено  та стягнено з відповідача  ОСОБА_5  на користь  позивача  400 000 доларів  СПІА.

Рішенням Апеляційного суду від 07 грудня 2010 року рішення Обухівського районного суду скасовано і в позові відмовлено, з тих причин, що  ОСОБА_5  не  є  позичальником,  та  зазначено,  що  стороною   у вказаному  спорі має бути саме ОСОБА_3.

Судом першої інстанції правильно зроблений висновок про те, що доводи відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, в частині того, що існує рішення Обухівського районного суду з того ж приводу і з тих же підстав між тими ж сторонами безпідставними, оскільки при розгляді справи в Обухівському районному суді ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не були  залучені  в якості  відповідачів.

Вимоги позивача про стягнення  частини заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є обґрунтованими і заявленими до належних відповідачів і такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів  вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 лютого 2011 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

                                                     Головуючий

                  

                     Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація