Справа №22-а-3689/11Головуючий у І інстанціїПархоменко В.М.
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Приходько
20.02.2012
УХВАЛА
Іменем України
23 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Голуб С.А.,Таргоній Д.О.,
при секретарі: Мариняко М.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області 14 квітня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»про визнання нікчемною умову кредитного договору та зобов’язання повернення відсоткової ставки до попереднього розміру.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
у лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом про визнання нікчемною умову кредитного договору та зобов’язання повернення відсоткової ставки до попереднього розміру.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 серпня 2007 року він уклав з ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»кредитний договір №К3М0АК 22546539, згідно якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 103 598 гривень всього, з них 66 800 гривень –на купівлю автомобіля, а 31 584 гривень на сплату страхових платежів.
Однією з умов договору (п.7.1 та 7.2) було передбачено сплату позивачем відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу.
Проте, відповідач 01.11.2008 року в односторонньому порядку змінив розмір щомісячного платежу шляхом підняття відсоткової ставки з 14,04% до 17,04%. Після 01.02.2009 року відсоткова ставка зросла до 27,48%. З яких підстав відбулись вищевказані підвищення відсоткової ставки позивачу не зрозуміло, а зі змісту листа-відповіді банка не вбачається, на якій правовій підставі банк в односторонньому порядку неодноразово збільшував розмір відсоткової ставки по кредитному договору.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області 14 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано дії ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»щодо підвищення відсоткової ставки по кредитному договору № КЗМ0АК22546539 від 14.08.2007 року, укладеного між ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»та ОСОБА_2 - незаконними. Визнано умову кредитного договору КЗМ0АК22546539 від 14.08.2007 року, а саме п.2.3.1 і до збільшення банком розміру процентної ставки за кредитним договорам №КЗМ0АК22546539 від 14.08.2007 року - нікчемною.
Зобов’язано відповідача - ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»повернути відсоткову ставку за кредитним договором №КЗМ0АК22546539 від 14.08.2007 року до попереднього розміру.
Зобов’язано відповідача - ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк», враховуючи платежі з 01.02.2009 року провести відповідний перерахунок здійснених платежів, зарахувавши їх на погашення кредиту і зазначити суму залишку по кредиту станом на момент набрання чинності рішенням суду.
В апеляційній скарзі позивач ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до «Приват Банку»відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2007 року ОСОБА_2 уклав з ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»кредитний договір №К3М0АК 22546539, згідно якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 103 598 гривень всього, з них 66 800 гривень –на купівлю автомобіля, а 31 584 гривень на сплату страхових платежів.
Відповідно до п.2.3.1 укладеного кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, але при цьому він надсилає Позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Не повідомивши позичальника банк піднімає відсоткову ставку з 14,04% до 17,04%. Після 01.02.2009 року відсоткова ставка зросла до 27,48%. Відповідно зростав і місячний платіж, який першопочатково становив 1359, 91 гривень, а на даний час становить –2310 гривень.
Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів, яким суд дав належну правову оцінку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належним повідомленням, в даному випадку, є спосіб, визначений сторонами у договорі, а саме в п 2.3.1., де зазначено, що банк надсилає Позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції на виконання вимог ст.215 ЦПК України в достатньому обсязі визначив характер спірних правовідносин, дослідивши та вивчивши всі істотні умови кредитного договору, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки порушення відповідачем умов кредитного договору є беззаперечним фактом, на усунення якого позивач цілком правомірно заявляє свої вимоги для захисту свого порушеного права.
Зокрема, відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що відповідно до ч.1 ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України, договір укладений сторонами по справі, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки.
Умова за кредитним договором про визначення процентної ставки і порядок її нарахування та стягнення є істотною умовою кредитного договору, оскільки необхідність цієї умови випливає із змісту ст.1054 ЦК України.
Укладаючи договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов по договору і власноручно його підписали, чим взяли на себе зобов’язання виконувати йото належним чином.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, передбачене сторонами у договорі право банку підвищувати в односторонньому порядку, за певних умов, відсоткову ставку, є правом сторін, їх добровільним волевиявленням та відповідає нормам Закону, який діяв на момент укладення договору.
Проте, колегія суддів не приймає дані твердження до уваги, оскільки дане питання судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення було досліджено та надано належну правову оцінку.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та постановив законне і обґрунтоване рішення.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не з’ясувавши всіх обставин справи, не давши належну оцінку наданим доказам, не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу ЗАТ Комерційний банк «Приват Банк»відхилити, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області 14 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді