У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

8 лютого 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Макарчука М.А., Маляренка А.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права на спадкування, встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про прийняття спадщини за законом частково недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2011 року,

                                      в с т а н о в и л а:

У липні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1. Оскільки відповідач у справі, який є її рідним братом, не визнав її право на спадщину, ОСОБА_6 просила визнати за нею право на спадкування        1/2 частини вищезазначеного будинку після смерті ОСОБА_8, встановити факт прийняття позивачкою спадщини у вигляді 1/4 частини вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_9, визнати частково недійсним свідоцтво про прийняття спадщини за законом від 26 червня 1995 року, видане на ім’я      ОСОБА_7

           Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня            2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з 27 квітня 1950 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Позивачка та відповідач у справі є сестрою та братом, батьками яких є ОСОБА_9 та     ОСОБА_8

Відповідно до договору купівлі-продажу від 4 серпня 1965 року ОСОБА_9 придбав будинок із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином, вищезазначений будинок був спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9.

18 червня 1991 року ОСОБА_9 склав заповіт, згідно з яким  все йому належне майно заповів ОСОБА_8 (а. с. 118).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.

Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_9 відповідач звернувся до П’ятої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

26 червня 1995 року ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом  на спірний будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 29).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_8         (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Районний суд, з’ясувавши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_6 у задоволенні її позовних вимог, оскільки ОСОБА_8  не оспорила при житті свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний будинок з господарськими спорудами, яке отримав ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_9, тобто на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 вона не мала майна, яке входило до складу спадщини.

 З таким висновком суду погодився й апеляційний суд, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

  Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня   2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий    

    М.П. Пшонка

Судді: А.О. Леванчук

Л.М. Мазур

М.А. Макарчук

А.В. Маляренко