Судове рішення #2114646
Справа № 1-129/2008 р

Справа № 1-129/2008 р.

 

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

         18 квітня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

 

головуючого-судді                    Овсієнка В.В.

при секретарі                             Дроботі С.О.

з участю прокурора                   Карпова С.О.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, мешканцяАДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

 

встановив:

ОСОБА_1і ОСОБА_22 лютого 2008 року у нічний час, за попередньою змовою між собою, з посадочної платформи "Веселий Кут" Одеської залізниці, що розташована на 215 км. перегону ст. Т.Шевченка - ст. Райгород, Одеської залізниці, таємно викрали 16 секцій металевої огорожі, чим заподіяли Шевченківській дистанції колії Одеської залізниці, власнику цього майна, матеріальну шкоду на загальну суму 2703 гривні 52 копійки.

Підсудні ОСОБА_1і ОСОБА_2свою вину у вчиненні злочину визнали повністю і суду показали, що дійсно 2 лютого 2008 року вночі поїхали автомобліем ОСОБА_1 ВАЗ-2101 з причіпом до залізничної платформи "Веселий Кут", де зірвали 16 секцій металевого паркану, який перевезли до будинкуАДРЕСА_3, де розпиляли  його та наступного дня здали 11 секцій паркану, а решту залишили зберігати у ямі на території будинковолодінняАДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2. Пізніше працівники міліції виявили і вилучили викрадений паркан. У вчиненому щиро розкаюються, просять суворо не карати.

Показання підсудних відповідають дійсним обставинам справи і ними не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Дії підсудних ОСОБА_1та ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України оскільки вони таємно викрали чуже майно за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_1і ОСОБА_2, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та особи підсудних, які до кримінальної відповідальності притягуються вперше, не працюють, характеризуються за місцем проживання позитивно, як пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, молодий вік підсудних, а також те, що ОСОБА_1має на утриманні малолітню дитину, вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і найбільш доцільно обравши покарання у виді позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України і звільнити їх від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком.

Таке покарання підсудним на переконання суду буде достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1та ОСОБА_2в добровільному порядку відшкодували заподіяні збитки, то позов Одеської залізниці до них про стягнення 2703 гривні 52 копійки слід залишити без задоволення.

Крім того, суд вважає, що автопричіп д.н.з.НОМЕР_1, безпідставно визнаний знаряддям вчинення злочину /а.с.125/, оскільки це майно не належить підсудним, то його слід повернути власнику ОСОБА_3. /а.с.33/, звільнивши ОСОБА_1. від обов'язків по зберігальній розписці.

Долю речових доказів вирішити згідно з ст. 81 КПК України .

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

                                              

засудив:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їм покарання - 2 роки позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. і ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом дворічного іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засуджених не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання і періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_1. і ОСОБА_2 залишити дотеперішній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1. і ОСОБА_2  час тримання їх під вартою в ІТТ ЛВ на ст. ім. Т.Шевченка з 7 лютого 2008 року по 15 лютого 2008 року.

Позов Одеської залізниці до ОСОБА_1. і ОСОБА_2. про стягнення 2703 гривні 52 копійки залишити без задоволення.

Арешт накладений на належні ОСОБА_1. мобільний телефон "Соні Еріксон" та обручку з жовтого металу зняти /а.с.130/ і повернути ці речі ОСОБА_1.

Речові докази по справі: причіп д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3. /а.с.126/, звільнивши ОСОБА_1. від обов'язків по зберігальній розписці; 11 металевих секцій огорожі /а.с.52/ та прут металевий /а.с.116/, повернути ПЧ-9, звільнивши ОСОБА_4., від обов'язків по зберігальній розписці.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 

 

Головуючий:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація