У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О.,
Макарчука М.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Одеське міське управління земельних ресурсів, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, встановлення меж земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 31 жовтня 2000 року ЖБТ «Морське» було надано земельну ділянку із земель міста та раніше наданих земель загальною площею 3,6095 га для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель та видано державний акт на право постійного користування цією ділянкою. Позивач є власником земельною ділянкою, розташованою на території ЖБТ «Морське» за адресою: АДРЕСА_1, яка межує з ділянками ОСОБА_3, ОСОБА_4 Між їхніми ділянками проходить земля загального користування, яка є фактично проходом для ОСОБА_2 від його земельної ділянки до моря, який був створений у 2001 році. Проте відповідачі у порушення його прав та норм земельного законодавства створюють йому перешкоди в користуванні зазначеним проходом. Посилаючись на ці обставини, позивач після доповнень та уточнень просив зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні проходом між її земельною ділянкою та ділянкою ОСОБА_4 шляхом демонтування за її рахунок встановленої нею огорожі на території цього проходу та зобов’язати ОСОБА_4 встановити межи її земельної ділянки для забезпечення проходу по території загального користування.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилася на розгляді і позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.
Ухвалою цього ж суду від 4 травня 2011 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 4 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 жовтня 2011 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачу у користуванні проходом між ділянкою ОСОБА_4, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, та земельною ділянкою ОСОБА_3, розташованою за адресою: АДРЕСА_3, шляхом демонтування за її рахунок встановленої нею огорожі на території цього проходу. Зобов’язано ОСОБА_4 встановити межи її земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, для забезпечення проходу по території загального користування.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов про усунення перешкоди позивачу у користуванні проходом між ділянками відповідачів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 використовує належну їй земельну ділянку без встановлення межових знаків з боку проходу загального користування, у зв’язку з чим земельна ділянка ОСОБА_4 та територія загального користування стали єдиною ділянкою, ОСОБА_3 самовільно встановила ворота та металеву огорожу на землях загального користування ЖБТ «Морське», тому позбавила ОСОБА_2 можливості використовувати зазначену територію в якості проходу від його земельної ділянки.
Суд з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України вірно визначився з характером спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: А.О. Леванчук
М.А. Макарчук