Справа №22-а-23470/11Головуючий у І інстанціїОрел А.С.
Категорія100Доповідач у 2 інстанції Березовенко
17.02.2012
УХВАЛА
Іменем України
28 вересня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області на рішення Славутицького міського суду Київської області від 22 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсій та доплат,-
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної пенсії, а також доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, виплату яких передбачено статтями 39, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХII.
Зазначав, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС і проживає в м.Славутич та отримує державну пенсію, а також доплату за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, виплата яких передбачена статтями 39, 54 Закону.
Посилаючись на те, що розміри призначеної йому пенсії та доплат не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом, привести їх у відповідність із Законом відповідач відмовився, просив визнати бездіяльність та відмову відповідача провести перерахунок неправомірними та зобов’язати його провести відповідні перерахунки та виплати, передбачені ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 21 січня 2010 року в розмірі 4351,40 грн., та передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2010 року в розмірі 1921,80 грн. з наступним підвищенням даного розміру у випадках підвищення розміру мінімальної заробітної плати в законодавчому порядку.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 22 червня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести перерахунок державної пенсії, починаючи з 21 січня 2010 року у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю позивачеві у відповідності із ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 січня 2010 року та виплати перераховану суму пенсії та підвищення песії. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є інвалідом II групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС і проживає в м.Славутич та отримує державну пенсію, а також доплату за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, виплата яких передбачена статтями 39, 54 Закону.
Відповідно до статей 39, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання щомісячної державної пенсії, розмір якої не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем державна пенсія виплачувалась в розмірі, встановленому відповідними постановами Кабінету Міністрів України,які суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в значно меншому розмірі, ніж встановлено зазначеними нормами Закону.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19). Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивача, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно керуватися ст.54 цього Закону, а не постановами Кабінету Міністрів України
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10—рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 28 розділу II «Внесення змін до законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким змінено ст. 39, 54 Закону в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому статті 39, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»діють в попередній редакції.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами)», відповідно до якого суди розглядали в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. В зв»язку з чим справа розглядалася в порядку цивільного провадження із застосуванням загального строку позовної давності тривалістю у три роки.
Прийнявши до уваги наведене, суд обґрунтовано визнав дії відповідача щодо відмови перерахувати розмір пенсії та доплати до неї відповідно до статей 39, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов’язав відповідача здійснити відповідний перерахунок.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача з посилання на відсутність бюджетних коштів та відсутність фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області відхилити.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 22 червня 2010 року залишити без змін.
Копію ухвали суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту її підписання, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Н.С.Воробйова
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв