Справа №22-а-23480/11Головуючий у І інстанції Толкачова Л.А.
Категорія100Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
17.02.2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі та ОСОБА_2 Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про проведення перерахунку та виплату раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, які передбачені ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом другої групи з 15.01.1999 року внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, та одержує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом. Оскільки відповідач відмовив провести відповідний перерахунок зазначених пенсій, то просив суд визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1. Зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату з 01.01.2006 року по березень 2010 року в розмірі 122428,45 грн. державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Уточнивши позовні вимоги, а саме, перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.01.2006 року по липень 2010 року в розмірі 140279, 18 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року позов задоволено частково, визнано дії неправомірними та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 22.05.2008 року по 22.07.2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат державної пенсії як інваліду другої групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В апеляційній скарзі позивач просить змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови йому в позовних вимогах і зобов’язати відповідача призначити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з обов’язковим перерахунком у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком. Змінити постанову суду в частині встановлення часу з якого слід зробити перерахунок та виплату мені пенсії. Зобов»язати відповідача перерахувати і виплатити йому пенсію з 01 січня 2006 року. Стягнути з відповідача на його користь різницю між пенсією належною йому до виплати згідно закону та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2006 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою (а.с.4,5). Позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України у Вишгородському районі Київської області.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В ст. 54 цього Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Позивач, оспорюючи дії відповідача вважав, що він отримував пенсію та додаткову пенсію значно нищу, ніж це передбачено ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , суперечить вимогам ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ України, оскільки надання законодавцем такого права КМ України не означає, що останній встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.
Тобто, КМ України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
11 липня 2007 року Конституційний суд України оприлюднив рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким скасував призупинення на 2007 рік виплат пільг, компенсацій, гарантій для населення відповідно до ст. 71 ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»був встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто –498 грн., а з 1 листопада 2009 року вказаний розмір становить –573 грн.
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визначення періоду перерахунку державної та додаткової пенсій, а саме, з 22.05.2008 року по 22.07.2010 року, та вважає доцільним зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії та доплат до неї починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, з врахуванням виплачених сум вказаної пенсії, а саме, з часу прийняття Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, враховуючи, що позивач просив в позовній заяві зобов»язати відповідача перерахувати і виплатити йому пенсію з 01 січня 2006 року, про що, також, зазначається в його апеляційній скарзі. Крім того, позивач не порушив строку звернення до суду звернувшись із позовною заявою 22.04.2010 року (а.с.1).
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами)», відповідно до якого суди розглядали в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. В зв»язку з чим справа розглядалася в порядку цивільного провадження із застосуванням загального строку позовної давності тривалістю у три роки.
Перерахунок державної та додаткової пенсій щодо стягнення конкретних сум як різницю між фактично виплаченою сумою та належною сумою відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є виключною компетенцією тільки УПФУ у Вишгородському районі Київської області.
Норма ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких підстав, апеляційна скарга управління пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування та виплат.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року змінити частково: «Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року».
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області проводити ОСОБА_2 перерахунок пенсій та їх щомісячну виплату з урахуванням положень ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Перерахунок проводити з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України»на момент виплати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту його підписання, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Н.С.Воробйова
Судді: Р.В. Березовенко
В.О.Фінагєєв