Справа №22-ц-5748/11Головуючий у І інстанціїПархоменко О.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Березовенко
17.02.2012
УХВАЛА
Іменем України
19 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В.,Фінагєєва В.О.,
при секретарі:Хворостяній А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року в справі
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно
та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитно-заставного договору удаваним правочином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2010 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року ОСОБА_3 07.07.2008 року отримав кредит у розмірі 35 588,35 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном погашення 06.07.2015 року; у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 07.10.2010 року має заборгованість - 38 918,62 доларів США та 27 529,22 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 335 371,61 грн., яка складається з наступного: 33 651,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 642,0 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 418,68 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1 207,52 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 27 529,22 грн. - сума нарахованої комісії.
Позивач також вказував, що зобов'язання відповідача ОСОБА_3 за договором № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року забезпечено договором поруки від 07.07.2008 року, укладеним з поручителем ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором № К2Р6АN1960207 від 07 липня 2008 року відповідача ОСОБА_3
Крім того згідно з кредитно-заставним договором № К2Р6АМ01960207 від 07 липня 2008 року відповідач ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що йому належить.
В зв'язку із вищевикладеним просив стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 335 371,61 грн. за кредитно-заставним договором № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року та в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року в сумі 335 371,61 грн. звернути стягнення на автомобіль марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути з відповідача судові витрати.
В подальшому, під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював та змінював свої позовні вимоги і остаточно просив лише звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 335435,73 грн. ухвалою Ірпінського міського суду від 18 серпня 2011 року за заявою позивача було залишено без розгляду.
В свою чергу відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитно-заставного договору удаваним правочином, посилаючись на те, що 07 липня 2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Розрахунковий центр" як кредитором та ним, як позичальником, було укладено кредитно-заставний договір № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року, згідно з яким банк надав йому кредит у розмірі 35 588,35 доларів США строком до 06.07.2015 року зі сплатою процентів у валюті кредиту за ставкою 15% річних для придбання автомобіля. У якості забезпечення вимог банка за кредитно-заставним договором між банком та ОСОБА_4 07 липня 2008 року було укладено договір поруки. Вказує, що кредитно-заставний договір передбачає, що кредит видається в іноземній валюті - доларах США та розрахунки між позивачем та відповідачем мають здійснюватися у тій самій валюті. Вважає, що надання відповідачем позивачу кредиту, тобто проведення розрахунків за своїми зобов'язаннями по кредитно-заставному договору, в іноземній валюті та здійснення позивачем виконання своїх обов'язків, тобто проведення розрахунків за своїми зобов'язаннями по кредитно-заставному договору, в іноземній валюті за своєю природою є валютною операцією. Наявність у спірному кредитно-заставному договорі положень щодо розрахунків за грошовими зобов'язаннями між позивачем та відповідачем в доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу та використання відповідачем долару США як засобу платежу за кредитно-заставним договором суперечить статті 99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня; статті 524 ЦК України, яка визначає, що зобов'язання повинно бути визначено в грошовій одиниці України - гривні; статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", статті 6 , 7 постанови Національного банку України № 200 від 30.05.2007 року " Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України", які чітко встановлюють випадки використання фізичними та юридичними особами (резидентами України іноземної валюти, як засобу платежу, у розрахунках на території України та статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яка встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України.
Вказував, що видаючи йому кредит для придбання автомобіля, відповідач усвідомлював, що бере на себе зобов'язання задовольнити потребу позивача саме в національній валюті України гривні, оскільки розрахунки по договору купівлі-продажу будуть проводитися саме в гривні; той факт, що купівлю позивачем автомобіля було здійснено у гривні підтверджується навіть умовами самого кредитно-заставного договору, а саме п. 17.4, відповідно до якого вартість автомобіля складає 149 800,0 грн., а банк зобов'язується перерахувати цю суму на рахунок автосалону ТОВ "Авто-Айленд" і також це підтверджується сертифікатом на придбання автомобіля.
Вказує, що відповідач заздалегідь знав про формальне порушення позивачем кредитно-заставного договору, адже за цим договором на купівлю автомобіля було видано кредит розміром 35 588,35 доларів США, а розрахунок з продавцем автомобіля повинен був проводитися у гривнях; навадене свідчить про те, що відповідач усвідомлював, що акт видачі позивачу в кредит готівкової іноземної валюти носить формальний характер, а насправді ця валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент Національної валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням. Вважає, що наведені обставини переконливо свідчать про те, що спірний договір є удаваним правопрочином, адже сторони насправді уклали між собою договір кредитування в національній валюті України, що не суперечить законодавству України, але приховали його під договором кредитування в іноземній валюті, який суперечить вищезгаданому Декрету КМУ. Вважає, що загальна заборгованість позивача перед відповідачем становить 112 781,01 грн. Тому просив визнати кредитно-заставний договір № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий центр" та ОСОБА_3, удаваним право чином; визнати кредитно-заставний договір № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий центр" та ОСОБА_3, укладеним в національній валюті України в сумі 164 062,29 грн. на умовах, визначених в договорі; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитно-заставним договором № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року в сумі 112 781,01 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно було задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року було звернуто стягнення на автомобіль марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та зареєстрований Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 05.07.2008 року на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС 157604, виданого Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 05.07.2008 року, шляхом примусової його реалізації на публічних торгах.
Визнано за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" право на продаж на публічних торгах автомобіля марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, зареєстрований Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 05.07.2008 року на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС 157604, виданого Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 05.07.2008 року, для чого надати Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" право на зняття цього транспортного засобу з обліку.
Вжито заходи щодо забезпечення збереження предмета застави шляхом передачі автомобіля марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 до його реалізації на зберігання "Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк".
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" суму сплаченого судового збору в розмірі 1 700 гривен /тисяча сімсот гривень/ та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 /сто двадцять/ гривень.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитно-заставного договору удаваним правочином було залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про задоволення первістного позову частково та стягнення з нього на користь позивача заборгованості в розмірі 112781,01 грн., а в іншій частині позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Розрахунковий центр" та ОСОБА_3 було укладено кредитно-заставний договір № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року; відповідно до укладеного договору № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року ОСОБА_3 07.07.2008 року отримав кредит у розмірі 35 588,35 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном погашення 06.07.2015 року, та зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.
У відповідності до п. 2.2, 17.9 кредитно - заставного договору № К2Р6АN01960207 від 07 липня 2008 року ОСОБА_3 передав у заставу банку автомобіль марки Ssang Yong Actyon, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий автомобіль № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Крім того встановлено, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує умови договору кредиту і своєчасно не повертає банку кредитні кошти та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, станом на 26.01.2011 року має заборгованість 42 252,70 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 335 435,73 грн., яка складається із наступного: 33 651,05 доларів США , що по курсу НБУ складає 267 148,96 грн. - заборгованість за кредитом; 4 967,38 доларів США, що по курсу НБУ складає 39 435,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 817,62 доларів США, що по курсу НБУ складає 6 490,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2 816,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 22 360,82 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Задовольняючи первісний позов щодо звернення стягнення на предмет застави суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно керувався ст.ст. 525, 526, 572, ч.1.2 ст.589, ч.1.2 ст.590, ст.ст.591, 592 ЦК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є доведеними, обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.
Що ж стосується доводів апелянта, щодо необхідності стягнення з нього на користь позивача заборгованості, а не звернення стягнення на предмет застави, то колегія суддів розціює їх критично, оскількти відповідно до ст.12 ЦК України особа, здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а позивач обрав спосіб захисту своїх порушених прав саме шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Сержанюк А.С.
Судді: Березовенко Р.В.
Фінагєєв В.О.