Судове рішення #21144561

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


 

8 лютого 2012  року м. Київ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ у складі:

головуючого                Пшонки М.П.        

 

суддів:                  Мазур Л.М., Макарчука М.А.,  

                                       Маляренка А.В., Писаної Т.О.,  

                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Філдес Україна» (далі по тексту – ТОВ «Філдес Україна») про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и в :

У березні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до                          ТОВ «Філдес Україна», який в ході розгляду справи остаточно уточнив та просив визнати недійсним у повному обсязі контракт № 0408014, укладений між дочірнім підприємством «Філдес Україна», що перетворений в ЗАТ «Філдес Україна» і ОСОБА_3, і повернути сторони у попередній стан, стягнувши з ЗАТ «Філдес Україна» 24548 грн. 92 коп. на користь ОСОБА_3.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 7 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано контракт № 0408014, укладений 23 вересня 2004 року між дочірнім підприємством «Філдес Україна», що перетворене в ЗАТ «Філдес Україна», та ОСОБА_3, недійсним.

Стягнуто з ЗАТ «Філдес Україна» на користь ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 2548 грн. 92 коп. та 81 грн. 00 коп. судових витрат, а всього стягнуто 24629 грн. 92 коп..

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах                    ЗАТ «Фідес Україна» задоволено.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 7 травня 2009 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ЗАТ «Філдес Україна» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.

У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 3 березня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 червня 2010 року справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину призначено до судового розгляду.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційна скарга                                           ОСОБА_3 підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Верховного Суду України від 8 грудня 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги керувався положеннями ст.ст. 203, 207, 216, 246 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року та виходив із того, що контракт між сторонами був укладений з порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а також контракт не був спрямований на реальне настання правових наслідків та був підписаний неуповноваженою особою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ст.ст. 215, 626, 627, 628,  ЦК України та виходив із того, що з боку відповідача контракт підписано ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 1004/1, виданої  9 квітня 2004 року згідно п. 64 статуту ДП «Філдес Україна» виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Філдес Україна» ОСОБА_6. Крім того, колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про недоведеність укладення контракту під впливом обману, який не спрямований на реальне настання правових наслідків і у момент вчинення правочину існувала завідомо об’єктивна неможливість настання правового результату.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Доводи касаційної скарги по суті зводяться до переоцінки доказів та до незгоди сторін з тією оцінкою, яку надав їм суд. Проте, відповідно до вимог               ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду і переоцінка доказів на вимогу сторін не передбачена.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 337, 344, 345 України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

Головуючий                                              Пшонка М.П.

   

судді:                                              Мазур Л.М.

                                                                                                    Макарчук М.А.                                                                                                    

                                                                                                    Маляренко А.В.    

                                             Писана Т.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація