ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/14075/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія Імпекс" про стягнення з коштів платника, з рахунків платника та за рахунок готівки, що належить платнику, податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1021,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс» про стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1021,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, ПК України не було сплачено податкове зобов’язання з єдиного податку у встановлені законом строки. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 27.12.2011 року, надав до суду клопотання про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 15.11.2011р, 07.12.2011р., 21.12.2011р. та 11.01.2012р. повернулись конверти з примітками поштового відлуння про причини невручення адресату – «за закінченням терміну зберігання» та «адресат не розшукано».
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс» (код ЄДРПОУ 33452676) зареєстрований як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 06.04.2005р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ. Відповідач перебуває на обліку в Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м.Кривому Розі, як платник окремих видів податків.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п.п. 1, 3 положень ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням
податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
12.09.2011р. уповноваженими особами Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена камеральна перевірка за 1 квартал 2011р. та 2 квартал 2011р. декларацій з податку на прибуток платника податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс». За результатами перевірки складено акт №228/1501/33452676.
Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем п.п. 49.18.2 п. 49.18 ПК України та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (далі – Закон України № 334/94-ВР), а саме - не подання декларації по податку на прибуток у граничні строки, встановлені законодавством:
- декларація за 1 квартал 2011 року (граничний строк подання – 10.05.2011р., фактично не подано);
- декларація за 2 квартал 2011 рік (граничний строк подання – 09.08.2011р., фактично не подано).
Відповідно до 49.18.2 п. 49.18 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з п. 16.4 ст. 16 Закон України № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
На виконання вищезазначених норм позивачем щодо відповідача на підставі акту №228/1501/22452676 від 12.09.2011р. було винесене податкове повідомлення-рішення за № 0003531501 від 29.09.2011р., яким застосовані штрафні санкції у загальній сумі 1021,00 гривень.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу поштою, однак, поштове відправлення повернулось до податкового органу 27.09.2011р. з приміткою поштового відправлення про причини невручення адресату – «за закінченням терміну зберігання».
Проте, у встановлений законом строк, податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1021,00 грн. відповідачем сплачено не було.
Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України № 2181), перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/239 від 28.04.2010р. на суму 847,94 грн. (вручено уповноваженій особі відповідача 05.05.2010р.) та другу податкову вимогу №2/307 від 31.05.2010р. на суму (через неможливість вручення адресату повернулась на адресу податкового органу, про що складено акт від 22.06.2010р.).
Відповідно до п. 59.5 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка-розрахунок податкового боргу від 17.10.2011 року.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений – відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. Крім того, судом враховується, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс» про стягнення коштів з рахунків та за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1021,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з коштів платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс», з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Скіфія Імпекс» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1021 (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп. на користь держави (р/р 31116009700026, одержувач – Управління Державного казначейства у Центрально-Міському районі, код ОКПО 24237497, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя
В.В Ільков