ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2012 р. Справа № 2a-4148/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Калин О.В., Швець З.Я.,
від відповідача - Мельник Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер"
до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
12.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фолдер" звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року.
Позовні вимоги мотивувало тим, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували, викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, висновки відповідача про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолдер", у порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ “Перехідні положенння” Податкового кодексу України, до складу від’ємного значення другого кварталу 2011 року включено від’ємне значення попередніх податкових періодів у сумі 78 578,00 грн. У зв’язку з наведеним, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року необґрунтовано та безпідставно зменшено позивачу суму від'ємного значення об’єктом оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 78 578,00 грн. та відповідно збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 18 073,00 грн.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов повністю задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 06.01.2012 року. Суду пояснив, що позивач при розрахунку об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, у порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України та пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, включив від'ємне значення за наслідками першого кварталу 2011 року, сума якого сформована за рахунок від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2010 рік, що призвело до завищення об’єкту оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму 78 578,00 грн. та відповідно заниження грошового зобов’язання з податку на прибуток за вказаний період на суму 18 073,00 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 09.08.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолдер" подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції звітну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та нову звітну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (а.с.16-21).
З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2011 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Данів Л.І. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року –декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року за № 9003045993, декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 року за № 9006496986 платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер", за результатами якої складено акт за № 2560/1501/30673278 від 13.10.2011 року (а.с.22-23).
В даному акті зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолдер" пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, внаслідок чого платником завищено об’єкт оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму 78 578,00 грн. та відповідно занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток за вказаний період на суму 18 073,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року, згідно яких позивачу зменшено суму від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 78 578,00 грн. та відповідно збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 18 073,00 грн. (а.с.10).
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 2560/1501/30673278 від 13.10.2011 року слід зазначити наступне.
Так, відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До 01.04.2011 року порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів було врегульовано Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Пунктом 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній до 01.04.2011 року, встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Згідно пункту 22.4 статті 22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
З наявної у матеріалах справи звітної Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року вбачається, що від'ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду склало 194 096,00 грн. –рядок 06.6 вказаної Декларації (а.с. 17).
Судом встановлено, що позивачем шляхом подання звітної нової Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року уточнено «від'ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об’єкта оподаткування за І квартал 2011 року», яке становить 78 578,00 грн. –рядок 06.6 даної Декларації (а.с.20).
Як вбачається з акту перевірки, за результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" за підсумками попередніх податкових періодів є від'ємне значення, яке становить 78 587,00 грн.
У судовому засіданні представником відповідача правомірність визначення позивачем об’єкта оподаткування за підсумками попередніх податкових періодів, який становить 78 857,00 грн. та має від'ємне значення, не заперечувалась, а тому дана обставина у відповідності до вимог частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказування не потребує.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Абзацом 1 пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
При цьому згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже суд приходить до висновку про те, що такі збитки повинні включатися до складу витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Таким чином, оскільки за результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" за підсумками попередніх податкових періодів є від'ємне значення, яке становить 78 587,00 грн., то позивачем правомірно, з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, включено 78 587,00 грн. до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року (рядок 06.6 звітної нової Декларації за ІІ квартал 2011 року) (а.с.19-21).
За таких обставин, відповідачем протиправно зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фолдер" суму від'ємного значення об’єктом оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 78 578,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0003391501 від 01.11.2011 року і, як наслідок, протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 18 073,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0003401501 від 01.11.2011 року
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, у частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, з наступних підстав.
Як уже зазначалося судом, відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року.
Системний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об’єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.
При цьому обмеження витрат, що формують склад валових витрат І кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Згідно з пунктом 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Суд також звертає увагу на те, що пунктом 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України закріплена презумпція правомірності рішень платника податку, згідно з якою, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 4.4. статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов’язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 Податкового кодексу України не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексу України об’єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на особливості обраного позивачем способу захисту, на його думку, порушених прав.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер" звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року.
Статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені безпосередні способи захисту, за допомогою яких особа може захистити своє порушене, невизнане або оспорене право, одним з яких є скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Разом з тим, деякі із встановлених у статтях 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, зокрема, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним ? лише індивідуального акта.
При цьому слід зазначити, що нечинність нормативно-правового акта виникає після набрання рішенням суду законної сили, а недійсність індивідуального акта ? з моменту його прийняття.
Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення (акта), протиправною (незаконною, неправомірною) дії або бездіяльності виключає вимогу про скасування цього ж акта прояву волі, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Окрім того, вимога про скасування не може застосовуватись до дій, бездіяльності, оскільки їх не можна скасувати.
Вимоги про визнання протиправним, недійсним, незаконним, неправомірним, скасування індивідуального акта не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність, що має місце в даному випадку, позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі повноважень у порядку частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи встановлені обставини у справі та вимоги наведених правових норм позовні вимоги є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення Калуської об’єднаної Державної податкової інспекції № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року –протиправними.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції № 0003391501 та № 0003401501 від 01.11.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 13.01.2012 року.