ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" січня 2012 р. Справа № 2a-3973/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
cудді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Постоловська Т.М.,
від відповідача: Шудрава Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську
про зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
24.11.2011 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося до суду з адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську про зобов’язання включити до Актів щомісячних звірок осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати на виплату основного розміру пенсії громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які отримали каліцтво внаслідок нещасних випадків на виробництві в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за період квітень-вересень 2011 року у сумі 2 583,87 грн.; витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності від трудокаліцтва (профзахворювання) за вказаний період у сумі 223 180,14 грн. і 1 759,79 грн. відповідно на загальну суму 227 523,80 грн. для їх відшкодування відповідачем.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила суд зобов’язати включити до акту звірки понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі витрати у сумі 227 457,78 грн. за квітень-вересень 2011 року, для їх відшкодування відповідачем. Суду пояснила, що підставою призначення пенсії по інвалідності громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слугував нещасний випадок, що стався відповідно 22.10.2002 року та 08.10.2008 року під час виконання останніми своїх трудових обов’язків на виробництві Товариства з обмеженою відповідальністю «Поиск»та Товариства з обмеженою відповідальністю «КГН-СЕРВИС»відповідно. Вказаним особам виплачується пенсія по інвалідності, зокрема, виплачено і за період квітень-вересень 2011 року. Однак відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4, безпідставно відмовився включити до актів щомісячної звірки по особових справах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 витрати, понесені позивачем, на виплату вказаним особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 2 583,87 грн., а також витрати виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги на прожиття за період квітень-вересень 2011 року у сумі 223 180,14 грн. та 1 693,77 грн. відповідно. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 30.11.2011 року. Просила у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали травму внаслідок нещасного випадку на виробництві Товариства з обмеженою відповідальністю «Поиск»(п.Пурпе, Пуровский р-н) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КГН-СЕРВИС»(Ханты-Мансийский АО –Югра, Тюменська область, г. Нягань, 10-ий проїзд, дом. 4) відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 № 1 від 22.10.2002 року та № 12 від 08.10.2008 року відповідно.
За результатами МСЕК вказані особи визнані інвалідами ІІІ групи, що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок з акту МСЕК, які містяться у матеріалах справи.
У судовому засіданні встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі виплачено громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період квітень-вересень 2011 року на загальну суму 223 180,4 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем також виплачено застрахованим особам щомісячну державну адресну допомогу до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” від 26.03.2008 року № 265 за період квітень-вересень 2011 року у сумі 223 180,14 грн. При цьому витрати на доставку цієї допомоги складають 1 693,77 грн..
Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями Списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період квітень-вересень 2011 року, а також розрахунками державної адресної допомоги та суми поштового збору за вказаний період.
Згідно частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Станом на 04.01.2012 року є чинною Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.
У відповідності до частини 1 статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням працівником трудових обов’язків), після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони, смерті, проводяться роботодавцем Сторони законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Такий роботодавець проводить відшкодування відповідно до свого законодавства.
Крім того, згідно статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 даної Угоди встановлено, що всі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення згідно цієї Угоди, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Статті 21 та 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до пункту 16 статті 34 даного Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, тобто відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.05.2003 року № 376/7697 (надалі Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003 року).
Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, абзац 1 пункту 4 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року містить вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Вказаним Порядком передбачені наступні етапи, які передують фактичному відшкодуванню витрат:
- органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення проводять звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 5 Порядку);
- Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку);
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду (пункт 7).
Таким чином, Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003 року передбачає здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську на виконання вимог пункту 5 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року проведено з управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за результатами яких складені акти щомісячних звірок за період квітень-вересень 2011 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Івано-Франківську складені та підписані за період квітень-вересень 2011 року таблиці розбіжностей.
При цьому суд зазначає, що положеннями пункту 5 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року передбачено тільки обов’язок органів Пенсійного фонду провести з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, і скласти на її підставі акт та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Оскільки такий обов’язок відповідачем виконано, позивач не може вимагати здійснення дій в іншому порядку.
Слід звернути увагу й на те, що Порядок № 5-4/4 від 04.03.2003 року не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення до них витрат застосовується за відсутності спору на централізованому рівні.
На думку суду, у випадку відсутності згоди на підписання актів або ж відмови Фонду соціального страхування від нещасних випадків включити до акту щомісячної звірки витрати на виплату основного розміру пенсій, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються у судовому порядку за нормами адміністративного судочинства шляхом пред’явлення позову про стягнення цих витрат, а не шляхом пред’явлення вимог про зобов’язання включити до акту звірки суми витрат для їх відшкодування, а тому у задоволенні цієї частини позовної вимоги слід відмовити.
Стосовно вимоги позивача про включення до актів щомісячної звірки сум витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги суд, окрім вказаного вище, зазначає наступне.
Як уже зазначалося судом, абзац 1 пункту 4 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року визначено вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Однак у цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При цьому суд зазначає, що щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму, виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” від 26.03.2008 року № 265 та є окремим видом соціальної допомоги, що не входить до складу пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому правових підстав для включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги немає.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 10.01.2012 року.