ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2012 р. Справа № 5021/1823/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Козікові І.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №180112 від 18.01.2012р., ОСОБА_2 за довіреністю №0401112 від 04.01.2012р.,
відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ПАТ «ІМЕКСБАНК»в особі відділення №331 акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м. Суми, (вх. № 261 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 21.12.2011р. по справі №5021/1823/2011,
за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»в особі відділення №331 акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м. Суми, м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми,
про зобов’язання укласти договір та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив зобов’язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії та поновити електропостачання до нежитлового приміщення за адресою: вул. Харківська, буд.33, м. Суми. (а.с. 3-5)
Рішенням господарського суду Сумської області від 21.12.2011р. по справі № 5021/1823/2011 (суддя Зражевський Ю.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.(а.с. 108-112)
Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 21.12.2011 р. по справі №5021/1823/2011 та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. (а.с. 118-120)
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував положень п.5.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 НКРЕ України від 31.07.2096 р., в якому зазначено, що постачальник (відповідач по справі) електричної енергії зобов'язаний надати на розгляд споживачу (позивачу по справі) проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів з дня надходження листа пропозиції про укладення договору, що не було зроблено відповідачем.
Апелянт також вважає, що суд при з'ясуванні обставин справи не встановив, чи можливо було самостійно, без участі відповідача, при розробленні проекту договору № 2 від 27.09.2011 р. про постачання електричної енергії відобразити умови, які передбачені п.п. 3,4,6,8,9 п. 5.5. та підпункту 2 пункту 5.6. Правил. Апелянт вказує, що з боку ПАТ «ІМЕКСБАНК»на адресу ПАТ «Сумиобленерго»направлявся лист № 684 від 09.11.11 р., в якому зазначались: договірні величини передбачені п.п. 3 Правил, режим роботи електроустановки споживача передбачені п.п. 6 правил, узгоджений рівень надійності електропостачання передбачений п.п. 8 Правил. Щодо приписів п.п. 4.9 п. 5 та п.п 2 п. 5.6.Правил, то тільки ПАТ «Сумиобленерго»встановлює величини дозволеної та приєднаної потужності, порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії. Суд першої інстанції, на думку апелянта, не прийняв до уваги лист № 631 від 10.10.2011 р., в якому ПАТ «ІМЕКСБАНК»просить долучити спеціаліста ПАТ «Сумиобленерго»для з'ясування та внесення до договору необхідних умов передбачених п.п. 4.9 п. 5 та п.п 2 п. 5.6.Правил.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції при з'ясуванні обставин справи не враховане монопольне положення ПАТ «Сумиобленерго»на ринку надання послуг з постачання електричної енергії в зв’язку з чим, на думку апелянта, до даних відносин можливе застосування п. З ст. 179 ГК України, а саме - зобов'язати укласти договір, оскільки існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для споживання електричної енергії, яка закріплена в ст. 277 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1388 від 14.02.2012р.), в якому зазначив, що рішення господарського суду Сумської області вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. (а.с. 135-136)
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що запропонований позивачем проект договору № 2 від 27.09.2011 р. про постачання електричної енергії не містить усіх, передбачених Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 НКРЕ України від 31.07.2096 р., істотних умов, у зв’язку з чим, позовні вимоги про зобов’язання укласти такий договір є незаконними.
14.02.2012р. до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№1389), в якому відповідач просив розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача, враховуючи, що наявних в матеріалах справи достатньо для її розгляду по суті та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача та можливість розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представника ПАТ «Сумиобленерго».
Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно з матеріалами справи, приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 33, належить на праві власності Акціонерному комерційному банку «Імексбанк», змінена назва якого Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», що підтверджується реєстраційним посвідченням КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»від 25.03.2010р. (а.с. 10)
24.09.2010 р. позивач звернувся з листом до відповідача про укладення договору на постачання електричної енергії та відновлення електропостачання до нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська., буд.33.(а.с. 11)
30.09.2011р. за вих.№57-09/3496 відповідач відповів позивачу листом, що зазначено, що на приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 33 між ВАТ «Сумиобленерго», змінена назва якого Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго», та ТОВ «Золотий півник»07.06.2003 р. укладено договір №429 «Про постачання електричної енергії», який діє і на теперішній час. Звернень до ВАТ «Сумиобленерго»від ТОВ «Золотий півник»щодо розірвання вказаного договору не надходило. В листі ВАТ «Сумиобленерго»зазначає, що припинило постачання електричної енергії до приміщення, в зв'язку з несвоєчасною оплатою послуг ТОВ «Золотий півник». (а.с. 12)
06.06.2011р. позивач знову звернувся до відповідача з заявою вих. №362, в якій просив укласти договір на постачання електричної енергії та відновлення електропостачання до нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська., буд.33. (а.с. 13-14)
08.07.2011р. відповідач листом №57-067/2111 повідомив позивача, що відповідь ПАТ «ІМЕКСБАНК»вже надавалась і позиція відповідача –не змінилась.(а.с. 15)
03.08.2011р. ПАТ «ІМЕКСБАНК»звернулось до господарського суду Сумської області з даним позовом, в якому просило зобов’язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії та поновити електропостачання до нежитлового приміщення за адресою: вул. Харківська, буд.33, м. Суми. (а.с. 3-5)
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.08.2011р. було порушено провадження у даній справі (а.с.1)
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції, 01.09.2011р. супровідним листом за вих.№530 ПАТ «ІМЕКСБАНК»направило ПАТ «Сумиобленерго»проект договору від 29.08.2011р. про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська., буд.33, та просило його розглянути. (а.с. 42)
Листом від 19.09.2011р. вих. №57-06/2794 ПАТ «Сумиобленерго»повідомило ПАТ «ІМЕКСБАНК»про те, що надісланий проект договору не відповідає вимогам законодавства. (а.с. 41)
27.09.2011р. супровідним листом за вих.№587 ПАТ «ІМЕКСБАНК»направило ПАТ «Сумиобленерго»договір №2 від 27.09.2011р. про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська., буд.33, та просило його розглянути, підписати та скріпити печаткою. (а.с. 70)
14.10.2011р. листом за вих. №57-06/3206 ПАТ «Сумиобленерго»повідомило ПАТ «ІМЕКСБАНК», що договір №2 від 27.09.2011р. про постачання електричної енергії не відповідає вимогам чинного законодавства, не може бути розглянутий та оформлений належним чином та повернуло примірники договору позивачу.(а.с. 93)
21.12.2011р. господарським судом Сумської області було винесено оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії та поновлення електропостачання до нежитлового приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та законні підстави для їх задоволення –відсутні.(а.с. 108-112)
Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду Сумської області з огляду на наступне.
Відповідно до статей 3, 7 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 (далі Правила).
Статтею 275 Господарського кодексу України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику», встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Як вбачається з матеріалів справи, електропостачання до приміщень, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд.33, здійснювалось на підставі договору про постачання електричної енергії №429 від 07.06.2003р., укладеного між ВАТ «Сумиобленерго», змінена назва якого Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго», та ТОВ «Золотий півник». (а.с. 57-60)
Відповідно до п. 6.18 Правил у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Докази того, що ТОВ «Золотий півник»повідомляло ПАТ «Сумиобленерго» про звільнення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надавало заяву щодо розірвання договору №429 від 07.06.2003р. в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, з заявки №2480 на відключення електроустановки споживача –ТОВ «Золотий півник»від 23.09.2010р. вбачається, що у зв’язку з наявністю заборгованості з оплати електроенергії ПАТ «Сумиобленерго»23.09.2010р. відключило електроустановки споживача та припинило електропостачання до приміщень, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд.33. (а.с. 61)
Відповідно до п. 7.11, 7.12 Правил, підключення електроустановок споживача, у тому числі які були відключені за заявою споживача здійснюється відповідно до договору про відключення та повторне підключення відповідно до домовленості між замовником та електропередавальною організацією, факт якої підтверджується заявою замовника та розрахунковими документами, що підтверджують оплату послуги. Електропередавальна організація (основний споживач) підключає електроустановку протягом 5 робочих днів з дня оплати власником електроустановки вартості послуг з відключення та підключення електроустановок споживача.
Крім того згідно до п. 5.4.13 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.06 № 258 підключення до електричної мережі електропередавальної організації електроустановок із сезонним характером роботи, а також об'єктів, які більше місяця були знеструмлені (електроустановка за адресою: м. Суми вул. Харківська, 33, знеструмлена 23.09.2010р.), здійснюється після технічного огляду і видачі акта-допуску на підключення до електричної мережі, дотримання інших вимог цих Правил і нормативних документів. Пунктом 5.4.14 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів визначено, що підключення електроустановки споживача до електричної мережі здійснюється електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі акта-допуску на підключення за наявності рішення Держпромгірнагляду щодо експлуатації об’єкта, укладеного договору про постачання електричної енергії та дотримання інших вимог відповідно до нормативних документів про підключення електроустановок.
В матеріалах справи відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договорів про підключення електроустановки та проведення позивачем оплати послуг з відновлення електропостачання, як не надано позивачем і доказів погашення існуючої заборгованості за поставлену електроенергію у приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд.33. Акт - допуску з участю Держпромгірнагляду на підключення електроустановки за вищезазначеною адресою також не надано.
Тому, правові підстави для відновлення електропостачання у приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд.33 –відсутні.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача укласти з відповідачем договір про постачання електричної енергії в редакції позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змісту частини другої статті 180 Господарського кодексу України вбачається, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Пунктом 5.2 Правил визначено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії. Зокрема п. 5.5 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача, 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії, 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно), 4) величини дозволеної та приєднаної потужності, 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо, 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача, 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ), 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності), 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом), 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі, 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин, 15) порядок зняття показів розрахункових засобів і порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків, 16) строк дії договору, 17) умови та порядок розірвання договору, 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.
Пунктом 5.6 Правил визначено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо), 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання, 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми, 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.
Частинами 2 та 3 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Пунктом 8 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Як вбачається з наданих позивачем проекту договору від 29.08.2011р. про постачання електричної енергії та договір №2 від 27.09.2011р. про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська., буд.33, позивачем не визначено всі істотні умови договору, які є обов'язковими для сторін при укладенні договору про постачання електричної енергії, а саме - умови, які передбачені підпунктами 3, 4, 6, 8, 9 пункту 5.5 та підпункт 2 пункту 5.6 Правил.
Стосовно посилань апелянта на лист № 684 від 09.11.11 р., та лист № 631 від 10.10.2011 р. в яких позивач пропонував відповідачу дійти згоди щодо істотних умов договору, передбачених п.п. 3, 4.9, 6,8 , п. 5 та п.п 2 п. 5.6.Правил, колегія суддів зазначає, що дані листи не свідчать про включення відповідних істотних умов до проекту договору позивача про постачання електричної енергії та не дають підстав вважати, що редакції договору про постачання електричної енергії, надані позивачем, відповідають вимогам законодавства.
Крім того, відповідно до п.п.1 пункту 5.4 Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати енергопостачальній організації відповідні документи, зокрема, заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності.
Така заява також не була подана позивачем на адресу відповідача.
Отже, враховуючи, що позивачем не визначено усіх необхідних, визначених законом істотних умов договору про постачання електричної енергії, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії в редакції, наданій позивачем.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Сумської області від 21.12.2011р. по справі №5021/1823/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
У відповідності до ст.ст. 44, 49, , керуючись ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 91, 99, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства в особі відділення №331 акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 21.12.2011 р. по справі №5021/1823/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого господарського суду України .
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Хачатрян В.С.
Повний текст постанови складено 21.02.2012 року.