ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/5266/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.
за участю представників :
позивача : Голуб Н.Є.
відповідача : Кожухаря В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Козятинської дитячо-юнацької спортивної школи "Локомотив"
до: виконавчої дирекції Вінницького обласного відділеня фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Козятинської дитячо-юнацької спортивної школи «Локомотив»(ДЮСШ «Локомотив», позивач) до Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ВД ФССзТВП, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 2 від 07.11.2011 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 2 листопада 2011 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Волинського та Вінницького ФССзТВП проведено позапланову перевірку цільового використання коштів Фонду в Козятинській ДЮСШ «Локомотив»за період з 1.01.2011 р. по 30.09.11 р., за наслідками якої складено акт, в якому зазначено про виявлення зайво використаних коштів по статті «Заробітна плата»на суму 5274,80 грн. та по статті «Нарахування на заробітну плату» на суму 1777,58 грн.
За наслідками проведеної перевірки та складеного акта прийнято рішення про повернення коштів використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) в сумі 6604,02 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 3302,01 грн.
Позивач не погоджується з порушеннями, викладеними у акті, мотивуючи свою позицію тим, що при проведені перевірки відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та фактично перевіряв трудові відносини ДЮСШ «Локомотив»з його працівником.
Крім того, в оскаржуваному рішенні вказано про невірно визначений розмір щомісячної надбавки за стаж роботи, включаючи нарахування (оплачено надбавку в розмірі 30%, а потрібно -20%). При цьому, відповідач посилається на порушення вимог нормативно - правового акту, який такі правовідносини не регулює.
За наведених обставин, на думку позивача, оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства України, а відтак, підлягає скасуванню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
На підставі наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 367-ос від 18.10.2011 року перевіряючими контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку цільового використання коштів Фонду в Козятинській ДЮСШ “Локомотив” за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої 02.11.2011 року складено акт перевірки (а.с.20-21).
Перевіркою встановлено, що на посаду тренера-викладача зі стрибків на батуті прийнято ОСОБА_3 без вищої освіти, що є порушенням п.31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою КМУ №993 від 5.11.2008 р. Сума нарахованої заробітної плати за 9 місяців 2011 року становить 3855 грн., нарахування єдиного внеску на дану суму становить 1419,80, а всього 5274,80 грн.
Крім того, у акті зазначено, що у окремому випадку не вірно визначено розмір щомісячної надбавки за стаж роботи (ОСОБА_4 оплачена надбавка в розмірі 30%, а не 20%, відповідно, по статті «Оплата праці»більше використано коштів в сумі 971,44 грн, нарахування на них становлять-357,78 грн.), що є порушенням п. 1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років окремим категоріям працівників спортивних шкіл усіх типів та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, затвердженого наказом Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 29.12.2002 р. № 2850.
На підставі вказаного акту перевірки Фондом прийнято рішення № 2 від 07.11.2011 року, яким зобов’язано Козятинську ДЮСШ “Локомотив” повернути кошти в розмірі 6604,02 грн., як такі, що використані не за цільовим призначенням та застосовано штрафні санкції у розмірі 3302,01 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши вказане у акті перевірки порушення в частині прийняття на посаду тренера-викладача зі стрибків на батуті ОСОБА_3 (наслідком якого стали висновки відповідача про нецільове використання коштів на оплату праці останнього), суд дійшов висновків про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2010 р. ОСОБА_3 прийнятий Козятинською ДЮСШ «Локомотив»на посаду тренера-викладача зі стрибків на батуті (стрибки на акробатичній доріжці). Вказана особа на день прийняття на роботу мала звання заслуженого майстра спорту України, що підтверджується посвідченням № 308, виданого 30.07.2009 р. (а.с.24) та навчалась у Камянець-Подільському Національному університеті імені Івана Огнієнка на 4 курсі факультету фізичної культури.
На думку відповідача, ОСОБА_3 прийнято на роботу з порушенням норм чинного законодавства, а саме пункту 31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 5 листопада 2008 р. (Положення про спортивну школу), а тому кошти, що виплачені йому як заробітна плата використані позивачем не за цільовим призначенням.
Проте, з такою позицією Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суд не погоджується, виходячи з наступного.
Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 30 затверджено Порядок проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів.
У розділі ІІ даного Порядку наведено визначення терміну «неправомірне (нецільове) використання коштів Фонду», яким є витрачання страхових коштів їх отримувачами з порушенням встановленого законодавством порядку та/або на цілі, що не відповідають цільовому призначенню, визначеному нормативно-правовими актами.
Щодо цілей використання коштів, то слід зазначити наступне.
Так, кошти в сумі 5274,80 грн. позивачем використано на оплату праці ОСОБА_3, який, як зазначалось вище, обіймає посаду тренера-викладача зі стрибків на батуті Козятинської ДЮСШ «Локомотив». Водночас, попри відсутність у останнього вищої освіти, відповідна сума коштів всеж таки залишається коштами витраченими на оплату його праці.
Слід зазначити, що визначення заробітна плата наведено у ст. 94 Кодексу законів про працю України, в розумінні якого це є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідний обов’язок роботодавця та право працівника вбачається зі статті 21 КЗпП України, де зокрема зазначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Так, ОСОБА_3. прийнятий на роботу відповідно до наказу по школі №13 від 31.05.2010 року
Таким чином, цілі використання коштів наданих Фондом по статті «на оплату праці працівників» дотримано, адже використано їх на виплату безпосередньо заробітної плати.
Порушенням таких цілей було б використання коштів за відповідною статтею витрат на цілі не передбачені такою статтею.
Водночас слід відзначити, що прийняття на роботу працівника із кваліфікаційними вимогами нижчими ніж визначено певними нормами та нецільове використання коштів є абсолютно різними за своїм складом порушеннями. Більш того, порушення щодо прийняття на роботу відповідної особи аж ніяк не може бути підставою для невиплати останній заробітної плати.
Більш того суд звертає увагу також і на те, що навіть, якщо б і можна було припустити, що позивач в частині виплати заробітної плати вчинив порушення цільового використання коштів (з наведених у акті підстав), то і у такому б випадку оскаржуване рішення в частині 5274,80 грн. було б неправомірним виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, відповідач ставить в провину позивачу те, що останній прийняв на роботу ОСОБА_3 в порушення пункту 31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 5 листопада 2008 р., згідно якого тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр".
Так, дійсно згідно довідки від 26.05.2010 р. у 2010 навчальному році був студентом 4 курсу факультету фізичної культури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огнієнка. В цій же довідці вказано про те, що він закінчує навчання в університеті в червні 2011 р.
Водночас, як вбачається з акту перевірки, перевіряючий рахував суму заробітної плати за 9 місяців 2011 року, вказуючи на те, що ОСОБА_3 працював весь цей час без вищої освіти. При цьому, не взяв до уваги та не перевірив ту обставину, що ще в липні 2011 року даний працівник (ОСОБА_3.) вже отримав відповідний диплом про вищу освіту (за напрямом підготовки «фізичне виховання») та здобув кваліфікацію бакалавра. Отже мав всі правові підстави, обіймати свою посаду з липня 2011 року.
Слід зауважити, що згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про вищу освіту»до структури вищої освіти входить освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра.
Таким чином, сума нарахованої ОСОБА_3 заробітної плати (саме за 9 місяців 2011 р. -5274,80 грн.) обрахована невірно, що потягнуло за собою неправильне визначення всієї суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, що на думку відповідача підлягає поверненню.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб’єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
В даному ж випадку, суд не може виокремити суму заробітної плати, яку, на думку відповідача, необхідно було б повернути.
Щодо порушення встановленого законодавством порядку витрачання страхових коштів слід зазначити наступне.
Порядок часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.05.2010 року №16 (зареєстровано в МЮУ 22 червня 2010 року за №419/17714) (далі – Порядок №16)
Пунктом 1.1 даного Порядку визначено, що фінансування ДЮСШ за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Так, в силу ч. 1 ст. 25 даного Закону основним фінансовим документом, який визначає доходи та витрати страхових коштів на матеріальне забезпечення застрахованих осіб і надання їм соціальних послуг є бюджет Фонду.
В свою чергу, відповідно до пункту 1.2 Порядку, часткове фінансування ДЮСШ за рахунок коштів Фонду здійснюється в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею «Оздоровчі заходи» та кошторисами програм відділень Фонду щодо відновлення здоров’я застрахованих осіб і членів їх сімей із зазначеною метою.
Відповідне фінансування ВД Фонду здійснює через центральні ради фізкультурно-спортивних товариств (ФСТ), які перераховують кошти Фонду своїм регіональним організаціям для ДЮСШ, що їм підпорядковані (п. 1.3 Порядку).
Обсяги часткового фінансування ДЮСШ за рахунок коштів Фонду визначає Правління Фонду відповідно до асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею «Оздоровчі заходи», у межах своїх фінансових можливостей та на підставі наданих центральними радами ФСТ проектів зведеного кошторису та кошторисів в розрізі регіональних організацій по кожній ДЮСШ (п. 2.2. Порядку).
Водночас, з підпункту 2.5.1. пункту 2.5. зазначеного Порядку вбачається, що, серед іншого, за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати на оплату праці працівників ДЮСШ, штат яких укомплектований відповідно до спеціалізації ДЮСШ та наявних власних споруд.
В розрізі наведеного слід зазначити, що у самому акті вказано, що згідно кошторису на статтю «Оплата праці працівників ДЮСШ» на 9 місяців 2011 року передбачено кошти в сумі 161400 грн., з яких фактично використано 161400 грн. Заробітна плата ОСОБА_3 виплачена в межах даної статті витрат. Відтак, порядок витрачання страхових коштів позивачем також дотримано і будь-які порушення відсутні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку кошти (5274,80грн.) були витрачені на цілі на які вони передбачені, а саме, фінансування діяльності ДЮСШ.
Судом встановлено відсутність також порушення порядку використання цих коштів. Порушення порядку, в даному випадку слід розуміти, як порушення Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порушення ж законодавства про працю, недотримання критеріїв під час працевлаштування, а саме це ставиться в провину позивачу, не може слугувати підставою для прийняття рішення про порушення порядку використання коштів Фонду, оскільки не входить до компетенції (перевірки законності) відповідача.
Наведене вказує і на відсутність правових підстав застосування до позивача санкцій за неправомірне (нецільове) використання коштів Фонду.
Оцінюючи рішення в частині порушення щодо невірного визначення розміру щомісячної надбавки за стаж роботи, суд враховує наступне.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході її проведення встановлено, що в окремому випадку не вірно визначено розмір щомісячної надбавки за стаж роботи (ОСОБА_4 сплачена надбавка в розмірі 30%, а не 20%, відповідно статті «Оплата праці» більше використано коштів в сумі 971,44 грн. –нарахування на них становлять-357,78 грн.), що є порушенням пункту 1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років окремим категоріям працівників спортивних шкіл усіх типів та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, затвердженого наказом Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 29.12.2002 р. № 2850.
Разом з тим, в оскарженому рішенні ставиться позивачу в провину порушення наказу Міністерства України у справах молоді та спорту від 23.09.2005р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури та спорту». При цьому, всупереч вимог «Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів" (Додаток №2 до Порядку) не зазначено стаття (пункт, підпункт) нормативно-правового акта який порушено.
Більш того, наказ № 2097 від 23.09.2005р. не регулює спірні правовідносини, а саме питання щодо виплати надбавок. Відтак, його вимоги й не могли бути порушені позивачем.
При розгляді даного питання суд також враховує положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано всіх перелічених критеріїв. Рішення прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що відповідачем у ході розгляду справи не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, і які б свідчили про обґрунтованість прийнятих рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки, відповідач не надав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім того, з урахуванням положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню 28,23 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду згідно квитанції № 4872/з5 від 24.11.2011 року.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділеня фонду соціального страхування з тимчасовох втрати працездатності № 2 від 7 листопада 2011 р. про повернення коштів Фонду соцільного страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно ()не за цільовим призначенням), та застиосування фінансових санкцій.
Стягнути з державного бюджету України на користь Козятинської дитячо-юнацької спортивної школи "Локомотив" (вул. Привокзальна, 5, м.Козятин, Вінницька обл., п/р 26006060264504 в ВФ КБ "ПриватБанк" МФО 302689, код ЄДРПОУ 20098413) судовий збір у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.), сплаченого згідно квитанції №4872/з5 від 24.11.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
07.02.2012