ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2011 р. Справа № 2a-2395/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап’юк С.В.,
за участю секретаря: Хоми О.В.,
представника позивача: Ковтун Н.О.,
представника відповідача: Грици Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про стягнення податкового боргу в розмірі 13 660 840 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
22.07.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі – позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 13 660 840 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не погашено податковий борг, що виник в результаті несплати грошових зобов’язань з сплати акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію та податку на додану вартість в розмірі 13 660 840 гривень (з урахуванням штрафних санкцій), визначених контролюючим органом, у зв’язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, його представником суду надано заперечення проти заявленого позову, мотивоване тим, що позивачем вимоги про стягнення вказаного боргу заявлено з порушення повноважень, визначених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, яким встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніш ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Вважає, що друга податкова вимога за №2/2014 від 18.02.2002 року виставлена позивачем відповідачу є відкликаною в силу підпункту «г» пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки щодо даного податкового боргу 09.01.2007 року приймалося рішення про розстрочення, а інших податкових вимог відповідачу не виставлялося, то позивач не наділений правом вживати заходів щодо стягнення даного податкового боргу, в тому числі звертатися до суду із заявленими позовними вимогами.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених в письмовому запереченні відповідача, крім того зазначив, що позивачем не виконано обов’язку виставлення податкової вимоги щодо сум податкового боргу, про стягнення якого він просить та вважає, що на кожну суму невиконаних грошових зобов’язань платника податків, які утворюють податковий борг органи державної податкової служби зобов’язані направляти податкові вимоги такому платнику податків.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача в сумі 13 660 840 гривень виник в результаті несплати позивачем грошових зобов’язань, визначених позивачем податковими повідомленнями рішеннями за №0002912312/0 від 19.04.2005 року на суму 10 727 325 гривень з сплати акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію та за №0002902312/0 від 19.04.2005 року на суму 2 933 515 гривень з сплати податку на додану вартість.
Правомірність визначення позивачем вказаних грошових зобов’язань перевірена в судовому порядку в межах процедури судового оскарження рішення органу державної податкової служби та постановою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2006 року в задоволенні позову Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень відмовлено та з цього часу дані грошові зобов’язання відповідача є узгодженими.
10.11.2006 року та 22.11.2006 року ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області в господарській справі про банкрутство боржника – Івано-Франківського обласного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості №Б-11/45-3/270 внесено доповнення до реєстру вимог кредиторів боржника, визнано додаткові майнові вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську в розмірі 13 660 840 гривень.
22.12.2006 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області в господарській справі про банкрутство боржника – Івано-Франківського обласного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості №Б-11/45-3/270 затверджено мирову угоду, а провадження в справі припинено (а.с.96-100).
09.01.2007 року позивачем у зв’язку із укладенням мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 22.12.2006 року прийнято рішення за №251/10/24-150 про розстрочення податкового боргу Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (а.с.110).
05.02.2007 року постановою Львівського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006 року в справі №Б-11/45-3/270 скасовано, а провадження у справі про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості поновлено (а.с. 101-102).
Крім того, 26.05.2008 року постановою Львівського апеляційного господарського суду у вказаній справі про банкрутство №Б-11/45-3/270 ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2006 року та 22.11.2006 року скасовано, а в задоволенні заяви Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання додаткових майнових вимог до боржника на суму 13 660 840 гривень відмовлено (а.с.103-104).
На підставі вищевказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду 24.07.2008 року позивачем рішенням за №42749/10/24-150 скасовано рішення про розстрочення податкового боргу згідно мирової угоди у справі про банкрутство №Б-11/45-3/270 (а.с. 34).
22.07.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську звернулася з даним адміністративним позовом про стягнення з Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості 13 660 840 гривень податкового боргу (а.с.5-6).
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на момент звернення органу державної податкової служби з даним адміністративним позовом визначає Податковий кодекс України.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За правилами частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Вищого адміністративного суду України від 15.06.2006 року набрала законної сили з моменту проголошення, а тому грошові зобов’язання відповідача з сплати 13 660 840 гривень у відповідності до положень Податкового кодексу України є узгодженими з цього часу.
На момент закінчення процедури судового оскарження рішень органу державної податкової служби щодо визначення позивачем відповідачу грошових зобов’язань до цих правовідносин підлягав застосуванню Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно абзацу шостого пункту 5.2.4 статті 5 якого передбачалася аналогічна норма права, за якою при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, грошові зобов’язання відповідача з сплати акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію та податку на додану вартість в розмірі 13 660 840 гривень (з урахуванням штрафних санкцій) є узгодженими з 15.06.2006 року та утворюють собою податковий борг відповідача, який ним не погашено.
Відповідач зобов’язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Твердження відповідача про відсутність у позивача повноважень на заявлення вимоги про стягнення з нього вказаних сум податкового боргу не обґрунтовує заперечень проти позову та не може бути підставою для відмови в його задоволенні, виходячи з наступного.
Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права державної податкової служби, та у відповідності до підпункту 20.1.18 якої органи державної податкової служби наділені правом звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Здійсненні позивачем заходів стягнення податкового боргу в розмірі 13 660 840 гривень не суперечить положенням пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, за яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, на яке посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, у зв’язку з наступним.
Як встановлено судом на момент узгодження грошових зобов’язань відповідача з сплати акцизного збору на лікеро-горілчану продукцію та податку на додану вартість в розмірі 13 660 840 гривень (з урахуванням штрафних санкцій) останній допустив утворення податкового боргу з сплати інших платежів, який на вказаний момент погашеним не був, і щодо якого позивачем 16.01.2002 року надіслано першу податкову вимогу за №1/549 та 18.02.2002 року – другу податкову вимогу за №2/2014 (а.с.34).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Твердження відповідача про відкликання вищевказаних податкових вимог в силу дії підпункту «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку із розстроченням податкового боргу рішенням позивача за №251/10/24-150 від 09.01.2007 року є помилковим.
Підпункту «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який підлягає застосуванню до спірних відносин в цій частині) встановлює, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо податкові зобов’язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс.
За змістом самої норми вона не поширюється на податковий борг, крім того умовою відкликання податкової вимоги є зазначення у рішенні про розстрочення про відкликання податкових вимог.
Прийняте 09.01.2007 року позивачем рішення за №251/10/24-150 про розстрочення податкового боргу Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не містить в собі положення про відкликання податкових вимог, а тому податкові вимоги, направлені відповідачу не можуть вважатися відкликаними та норми підпункту «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосуванню до спірних правовідносин не підлягають (а.с.110).
Як наслідок, суд приходить до висновку, що позивач наділений повноваженнями здійснювати, передбачені чинним податковим законодавством заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу в розмірі 13 660 840 гривень, в тому числі заявляти до нього позовні вимоги про стягнення сум такого податкового боргу.
Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості податкового боргу в розмірі 13 660 840 гривень є підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують Івано-Франківське обласне державне об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (ідентифікаційний код 00375409) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати податку на додану вартість та акцизного збор на лікеро-горілчану продукцію в розмірі 13 660 840 (тринадцять мільйонів шістсот шістдесят тисяч вісімсот сорок) гривень
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 16.11.2011 року.