а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2008 р. Справа № 2-а-5366/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Уманець Д.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: перерахунок пенсії та визнання дій неправомірними
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії за вислугу років з урахуванням надбавок, які він отримував перед виходом на пенсію, а також з урахуванням надбавок запроваджених після його звільнення в запас, передбачених Указами Президента України від 14 липня 1999 року №847/99, від 23 лютого 2002 року №173/2002, від 5 травня 2003 року №389/2003, а також із врахуванням премії у розмірі 33%, що передбачена Указами Президента України від 14.07.1995 року №615, від 4 жовтня 1996 року №923 та Постановою Кабінету Міністрів України №820 від 22.05.2000 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу помічником начальника технічної служби окремого автомобільного батальйону військової частини А 1461 м. Львова. Наказом Командувача військами Західного оперативного командування від 14 травня 1998 року №026-ПМ він був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я. Крім того, позивач зазначив, що з 1998р. по 2005р. неодноразово вносилися зміни до чинного законодавства, які суттєво плинули на розмір пенсії військовим пенсіонерам. Разом з тим, відповідачем не були здійснені відповідні перерахунки пенсії ОСОБА_1 згідно внесених в законодавство змін. Таким чином, позивач вважає, що вказані дії відповідача є неправомірними, а тому він звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії.
Під час попереднього судового засідання у справі, суд виконавши всі процесуальні дії, передбачені ч. ч. 3, 4 ст. 11 КАС України за письмовою згодою сторін, перейшов до судового розгляду справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача -Уманець Д.А. проти позову заперечував. Заявив усне клопотання, згідно із яким просив суд відмовити у задоволенні позовних вимоги через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.
Судом у справі встановлено, що старшого прапорщика ОСОБА_1, помічника начальника технічної частини військової служби військової частини А 1461 звільнено наказом Командувача військами Західного оперативного командування 14 травня 1998 року №026-ПМ в запас по пункту 46 підпункту “В”за станом здоров'я, а з 9 червня 1998 року виключено із списків особового складу військової частини (а.с.7).
Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні пенсії позивачеві, до його грошового забезпечення увійшли посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за військову службу, окрім 33,3 % премії.
Що повністю узгоджується із ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, де передбачено, що для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років служби, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку та на умовах, що призначаються Кабінетом Міністрів України.
До суми пенсії мають враховуватись лише додаткові види грошового забезпечення, які мають характер надбавок і це чітко видно з положень зазначеної статті.
В п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплату пенсій і грошової допомоги військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу ОВС та членам їхніх сімей”, що була видана саме для визначення механізму реалізації вищевказаного положення, також: вказується, з яких саме видів грошового забезпечення має вираховуватись розмір пенсії.
З вказаної постанови вбачається, що при призначенні пенсії до уваги береться: оклад за військове або спеціальне звання, оклад за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, процентна надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Також, з 1 січня 2005 року відповідно до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року N 1769-IV (1769-15)ОСОБА_1 було перераховано пенсію з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням 50 відсотків перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.
Однак, суд зважає на те, що в судовому засіданні представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було заявлено клопотання, в якому провив відмовити позивачу в задоволенні позову в зв'язку з пропущенням ним строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як встановлено судом, позивач знав про порушення свого права ще з моменту прийняття і вступу в законну силу нормативно-правових, які запроваджували нові види грошового забезпечення до 2005 р., але в установлений строк не звернувся до суду з позовом. Позивачем не доведено поважності пропущення строку для звернення до суду.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії за вислугу років відмовити повністю.
2. Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сауляк Юрій Васильович