Справа № 22ц-734/2008 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Білий В.М.
Доповідач - Ішутко В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2008 року |
|
м. Чернігів |
||
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
||||
головуючого-судді: |
ішутко в.м., |
|||
суддів: |
шевченка в.м., ГОРОБЕЦЬ Т.В. |
|||
при секретарі: з участю: |
Зіньковець О.О. ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 |
|||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_1на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2008 року у справі за позовом першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору довічного утримання,
В С Т А Н О В И В :
Перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2008 року, яким відмовлено в задоволенні його позовних вимог.
В апеляційній скарзі перший заступник прокурора м. Чернігова просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог про розірвання договору довічного утримання, укладеного 24.12.2002 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та зібраним доказам. Зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду про те, що не було встановлено фактів недобросовісного виконання обов'язків з боку ОСОБА_2, оскільки в даному випадку має місце невиконання умов договору довічного утримання набувачем взагалі, а тому є всі підстави для розірвання договору. Суд, мотивуючи своє рішення таким чином, не послався на жодну правову норму, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено поняття „добросовісного чи недобросовісного” виконання обов'язків по договору довічного утримання, а посилається на рішення виконавчого комітету Деснянської районної в м. Чернігові ради від 25.11.2002 року, яким надано дозвіл ОСОБА_7 на укладення від імені підопічного ОСОБА_1 договору довічного утримання та зазначає, що при укладенні договору порушень вимог законодавства та прав недієздатного ОСОБА_1 не встановлено. Проте, таке твердження суду не стосується предмету спору, оскільки позивачем не ставилося питання про розірвання договору довічного утримання у зв'язку з порушенням закону при його укладенні.
Крім того, на думку апелянта, невірним є висновок суду щодо обізнаності родичів недієздатного ОСОБА_1 про наявність договору довічного утримання взагалі та посилання суду на те, що близькі та родичі не приймали участі у піклуванні за недієздатним та не підтримували його матеріально, оскільки між ОСОБА_7 та сестрою недієздатного ОСОБА_1. - ОСОБА_8 та іншими його близькими родичами склалися тривалі неприязні відносини, у зв'язку з чим змоги піклуватися про брата та надавати йому та його родині матеріальне забезпечення не мали можливості. Проте, після смерті опікуна ОСОБА_1, останній залишився без догляду, матеріального забезпечення та піклування, у зв'язку з чим був поміщений до лікарні і, зважаючи на те, що ОСОБА_1 опинився у складних життєвих обставинах ОСОБА_5 забрала свого брата з лікарні до себе, забезпечила недієздатного житлом, належним доглядом та матеріальним утриманням і лише після звернення її до органу опіки та піклування про призначення її опікуном над недієздатним братом дізналася, що з такою ж заявою звернулася ОСОБА_2. З квітня 2007 року, тобто з часу, коли ОСОБА_1 фактично став проживати у своєї сестри ОСОБА_5, ОСОБА_2 жодного разу не цікавилась його станом здоров'я, умовами проживання, не виявляла наміру брати участь у матеріальному забезпеченні, наданні допомоги в догляді за недієздатним, при тому, що про місце його проживання обізнана.
Апелянт вважає, що рішення суду рішення суду не ґрунтується на доказах, які досліджувалися в судовому засіданні, є не мотивованим, судом не надано правову оцінку поясненням свідків по справі, в порушення ст. 212 ЦПК України в рішенні не відображено результати їх оцінки, мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦПК України у разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд, за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.
Згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 1999 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с. Чужовка Ічнянського району Чернігівської області, визнано недієздатним.
По справі встановлено, що на час укладення договору довічного утримання від 24 грудня 2002 року, опікуном недієздатного ОСОБА_7 була його дружина - ОСОБА_7, а після її смерті із заявами до опікунської ради про призначення опікунами над недієздатним ОСОБА_1 звертались ОСОБА_5 - сестра останнього, та ОСОБА_2. На час розгляду справи дане питання було не вирішеним. Суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст. 43 ЦПК України також не призначив опікуна над недієздатним ОСОБА_1 та не залучив його до участі у справі і розглянув справу, чим фактично вирішив питання про його права та обов'язки та позбавив права надати в судовому засіданні свої пояснення щодо предмету спору.
Зазначене порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч.1 п.4, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора в інтересах ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді :