Справа № 22ц-782/2008                                Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                      Куровський Ю.В.

                                                                         Доповідач - Шевченко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу  Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_2на дії та постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року, якою визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби в м. Ніжин ОСОБА_5 по нарахуванню заборгованості по аліментах ОСОБА_2 в сумі 130350, 53 грн. та винесення постанови від 04 березня 2008 року про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 в сумі 130350, 53 грн. та зобов'язано головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби в м. Ніжин ОСОБА_5 скасувати  постанову від 04 березня 2008 року про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 в сумі 130350,53 грн. та скасувати розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2 в сумі 130350,53 грн.; стягнуто з відділу державної виконавчої служби в м. Ніжин на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті державного та витрат з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 21 грн. 80 коп..

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу  суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, поверхове судове дослідження фактичних обставин справи і доказів.  Апелянт не погоджується із висновком суду про те, що отримані  ОСОБА_2 кошти  при виході із ТОВ „Сяйво” не є його доходом, а являються часткою майна ТОВ, на яке не може бути звернення стягнення аліментів,  і вважає, що такий висновок суперечить нормам Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок з доходів фізичних осіб”, в яких дано визначення поняття „дохід”, яке є загальноприйнятим і загальновживаним у цивільному судочинстві.  Посилання суду на те, що Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” регулює відносини у сфері оподаткування, а тому закріплене в ньому поняття доходу не тотожне поняттю доходу, закріпленому в ст. 181 СК України та додатку до Постанови КМУ від 26 лютого 1993 року №146, на думку апелянта, є невірним, оскільки ні СК, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не дають іншого визначення доходу, а тому цілком законним є застосування саме Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.  Крім того, апелянт вважає, що перелік видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів, зазначений в Додатку до Постанови КМУ від 26.02.19993 р. №146, не є вичерпним, про що свідчить наявність у ньому п.12, який встановлює види заробітку (Доходу), з яких утримання аліментів не проводиться.  Апелянт вважає, що таке рішення суду суперечить принципу забезпечення інтересів дитини, який закріплений  в СК, Конвенції ООН „Про права дитини” та Конституції України, та вимогам ст. 213 ЦПК та ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини щодо його обґрунтованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист,  виданий 21 серпня 1995 року Ніжинським міським судом   про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини аліментів у розмірі ј  частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. 

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_2, подав скаргу на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби, вважаючи що його дії при виконанні виконавчого листа № АЕ- 110 від 21.08.1995 року, виданого Ніжинським міським судом в частині нарахування йому заборгованості по аліментах, як і арешт коштів, який накладений при виконанні зазначеного виконавчого листа, суперечать чинному законодавству та порушують його права. Предметом оскарження до суду, є дії державного виконавця, що виникають з адміністративно-правових  відносин, і  яким виконується виконавчий документ,  що  виданий 21.08.1995 року, і відповідно до чинного на той час ЦПК (в редакції 1963 р.)  учасники виконавчого провадження мали право звернутися до суду зі скаргою на рішення державного виконавця в порядку гл. 31- Г .

 У зв'язку з набранням    з 01 вересня 2005 року чинності  КАС України, втратила чинність гл. 31-Г  зазначеного ЦПК. Спірні правовідносини стосовно прав ОСОБА_2, які на його думку порушені посадовою особою державної виконавчої служби,  належать до адміністративної юрисдикції, які виходячи з положень п.7 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України повинні розглядатися за нормами встановленими КАС.

Таким чином, місцевий суд не мав процесуальних повноважень щодо розгляду скарги ОСОБА_2 на дії та постанову головного державного виконавця відділу ДВС, оскільки скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин під час виконання судових рішень до набрання чинності  КАС,  розглядаються в порядку встановленому цим  кодексом, адміністративним судом.  

 З огляду на наведене, що справа не підлягала розгляду у порядку цивільного судочинства,  судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому ухвала суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 205 ч.1 п.1,  303, 307, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,  суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково

Ухвалу  Ніжинського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2008 року скасувати, провадження у справі за скаргою ОСОБА_2на дії та постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області в порядку цивільного судочинства закрити, а  ОСОБА_2  роз'яснити, що розгляд його скарги  віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:                                          Судді: