ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/8664/11

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С.  

при секретаріЧерпак А.Ю.  

за участю сторін:

від  позивача –                    Шеєр Т.В.

від відповідача –                     Сорока В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001582301, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»(далі –КВП ДМР «Міськводоканал»)  звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі ДПІ у м. Дніпродзержинську), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 24.06.2011 року №0001582301, винесене ДПІ у м. Дніпродзержинську про збільшення КВП ДМР «Міськводоканал»грошового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 315096 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ДПІ у м. Дніпродзержинську було проведено планову виїзну перевірку КВП ДМР «Міськводоканал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого  законодавства за період з 01.01.2007 по 20.09.2010, за результатами якої складено акт №3230/38/23-206/33855098. На підставі акту перевірки було винесе податкове повідомлення –рішення від 24.06.2011 року №0001582301, яким збільшено  зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315096 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки помилковими та необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення  протиправним.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства з податку на додану вартість, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001582301 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 18.04.2011р. по 02.06.2011р. на підставі направлень від 18.04.2011р. №258 та від 20.05.2011р. №338, №339, №340, №354 виданих ДПІ у м. Дніпродзержинську, головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Багінською Ю.В., головним державним податковим ревізором –інспектором податкової служби ІІ рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб –Ольховиком Д.О., заступником начальника відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб –Орловою О.І., головним державним податковим ревізором –інспектором податкової служби І рангу відділу оподаткування фізичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи – Тарасенко І.В., згідно з п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 15.04.2011р. № 858 проведено планову виїзну перевірку КВП ДМР «Міськводоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.  

За результатами перевірки  ДПІ у м. Дніпродзержинську складено акт №3230/38/23-206/33855098 від 09.06.2011р.

Актом перевірки встановлено порушення КВП ДМР «Міськводоканал»п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану  вартість», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 252077 грн., у тому числі за: серпень 2009 року –9826 грн., за вересень 2009 року –19419 грн., за грудень 2009 року –196833 грн., березень 2010 року –4500 грн., лютий 2010 року –9167 грн., квітень 2010 року –7833 грн., травень 2010 року –1833 грн., червень 2010 року –1500 грн., липень 2010 року –1166 грн.

На підставі ату перевірки №3230/38/23-206/33855098 від 09.06.2011р.  ДПІ у м. Дніпродзержинську винесло податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001582301, яким збільшено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на 252077 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 63019 грн.

Суд вважає таке податкове повідомлення-рішення відповідача обґрунтованим та правомірним з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що КВП ДМР «Міськводоканал»в серпні 2009 року було укладено договір №2Т-08/09 про придбання труб водопровідних  ПЕ-100Дп800 в кількості 1300м/п у TOB «Бєлар»на загальну суму 3883750 грн. (без ПДВ). Дана операція була відображена у бухгалтерському обліку по Дт 20 «Матеріали»Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», але у вересні труби було повернуто ТОВ «Бєлар»згідно прибуткового ордеру від 21.09.2009р. №0291.

17.08.2009 року між позивачем та ТОВ «Бєлар»було укладено договір відповідального зберігання вищеназваних труб. За даним договором КВП ДМР «Міськводоканал»було сплачено ТОВ «Бєлар»116510 грн., в тому числі ПДВ у сумі 19418,75 грн. згідно податкової накладної від 16.09.2009 №1609/01.

Проте, під час розгляду справи, судом встановлено, що КВП ДМР «Міськводоканал»має власні складські приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей, господарська операція щодо відповідального зберігання не була підтверджена первинними документами саме під час перевірки.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, судом не було встановлено з боку позивача господарської мети при укладанні з ТОВ «Бєлар» договору відповідального зберігання водопровідних труб.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94 ВР, в редакції, що діяла на час взаємовідносин позивача з ТОВ «Бєлар», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці».

Таким чином, є правомірними висновки податкового органу у акті перевірки щодо завишення позивачем показнику у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів»за ІІІ квартал 2009 року на суму 97091,6 грн.

Що стосується договору від 29.01.2010р. №50/210 укладеного між позивачем та  ПП «Таір-Д»на виконання ремонту двигунів, згідно якого ПП «Таір-Д»виступає «Виконавцем», який зобов'язується провести роботи по капітальному ремонту двигунів, то суд зазначає наступне.

Так, за вказаним договором позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості послуг ПП «Таір-Д» на загальну суму 21999,62 грн., згідно податкових накладних від 11.02.10 №4, від 08.04.10 №6, від 25.05.10 №30, від 25.06.10 №37, від 06.07.10 №33.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження висновки викладенні в акті перевірки про те, що ПП «Таір-Д»фактично не мав змоги надавати послуги, які є предметом договору  від 29.01.2010р. №50/210, оскільки відповідно до розрахунків комунального податку за ІІ –ІІІ квартал 2010 року чисельність працюючих на підприємстві становить 1 чоловік, а згідно наданої звітності до ДПІ м. Дніпродзержинськ, на підприємстві відсутні основні засоби. Дані обставини підтверджуються податковим розрахунком комунального податку  ПП «Таір-Д»за 3 квартал 2010р. та декларацією з податок на прибуток ПП «Таір-Д»

Крім того, у  КВП ДМР «Міськводоканал»наявні власні  виробничі потужності для проведення ремонту двигунів, що підтверджується штатним розкладом робітників за 2010 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд дотримується думки ВАСУ у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011, в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем не було доведено суду фактичного здійснення відповідних господарських операцій по договору з ПП «Таір-Д».

Також, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2010 року ПДВ у сумі 4500 по ПП «Таір-Д», що під час перевірки не було підтверджено первинними документами.

Що стосується взаємовідносин позивача з ПП «Дніпробізесінвест-2000», то 21 липня 2009 р. між КВП ДМР «Міськводоканал»та ПП «Дніпробізесінвест-2000»було укладено договір підряду  № 5/07 на очистку мереж водовідведення. Предметом договору є проведення робіт по прочищенню мереж водовідведення (трубопроводів каналізації 150,200,250,300 мм) м. Дніпродзержинська гідродинамічним обладнанням високого тиску на складних засмічених, слабо пропускних відділах магістралей. Вартість робіт визначена динамічною у сумі 1067652 грн.(без ПДВ). За даним договором позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості послуг ПП «Дніпробізесінвест-2000» на загальну суму 196833 грн., згідно податкової накладної №707 від 31.12.2009.

Суд погоджується з твердження відповідача, що ПП «Дніпробізесінвест-2000»фактично не мав змоги надавати послуги, які є предметом договору підряду від  № 5/07, оскільки відповідно до розрахунків комунального податку за ІІ –ІV квартал 2009 року чисельність працюючих на підприємстві становить 1 чоловік, а згідно надаваємої звітності до ДПІ м. Дніпродзержинськ, на підприємстві відсутні основні засоби. У  КВП ДМР «Міськводоканал»наявні власні  виробничі потужності, а середня кількість працівників, яка обліковується на підприємстві становить 920 чоловік, що свідчить про можливість позивача самостійно виконати послуги, які є предметом договору підряду.

Так, на підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту суми ПДВ загальним розміром 252077 грн. по договорам з ПП «Таір-Д», ПП «Дніпробізесінвест-2000», TOB «Бєлар», ПП «Ювістрейд»позивачем було надано суду акти приймання виконаних робіт за червень,  вересень 2010 року з ПП «Таір-Д», акт приймання виконаних робіт ф. КБ-2в за грудень 2009 року по договору підряду №5/07 з  ПП «Дніпробізесінвест-2000», копію додатку №1 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 р., копію додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р., копію реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2010 року, копію податкової накладної ТОВ «Бєлар»від 16.09.2009 №1609/01, копію акту здачі-прийняття робіт ТОВ «Бєлар»за вересень 2009 року, копії податкових накладних ПП «Таір-Д»від 11.02.10 №4, від 08.04.10 №6, від 25.05.10 №30, від 25.06.10 №37, від 06.07.10 №33, копію акту приймання виконаних робіт ПП «Таір-Д»за червень 2010 року, копії актів виконаних робіт ПП «Таір-Д»за вересень 2010 року, копію податкової накладної ПП  «Дніпробізесінвест-2000»від 31.12.09 №707, копію додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року, копії накладних на випуск товарно-матеріальнихх цінностей від 17.08.2009, 21.09.2009, копію акту приймання-передавання з відповідного зберігання по договору №1-162 від 17.08.2009 та інші.

Проте, вищенаведені документи та доводи представника позивача, не доводять фактичного здійснення відповідних господарських операцій позивача з ПП «Таір-Д», ПП «Дніпробізесінвест-2000», TOB «Бєлар», ПП «Ювістрейд», а також не доводять зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі КВП ДМР «Міськводоканал».

Отже, позивачем не доведено суду наявності господарської мети при вчиненні відповідних правочинів з  ПП «Таір-Д», ПП «Дніпробізесінвест-2000», TOB «Бєлар», ПП «Ювістрейд», а тому не доведено правомірність віднесення  до податкового кредиту суми ПДВ загальним розміром 252077 грн. за період з 01.01.2007 по 20.09.2010.

Положення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення правовідносин) встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №000158230, а тому у задоволені адміністративного позову позивачу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -                                                  

          ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001582301 - відмовити.

Постанова  суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 19 грудня 2011 року.

Суддя                  

О.С. Луніна