ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р.  Справа № 2а/0470/16592/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого виникла прострочена заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка на загальну суму 1 288 грн. 80 коп., яка відповідачем не сплачена, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь постановою суду.  

Судом направлено на адресу відповідача ухвалу про відкриття скороченого провадження, однак конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» /а.с.18/. Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки кореспонденція направлена за адресою, вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи, відповідно до вимог ч.4 ст.13 та ч.8 ст.35 КАС України. /а.с.14/.

У відповідності до положень ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником)  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області. /а.с.13/.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з п.5.1 ст.5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженою Постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003 р. підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).   

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України в порядку та строки встановленими Пенсійним фондом України.

Судом встановлено, що відповідачем надано звіт до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі за 2010 рік, відповідно до якого нараховано страхових внесків за липень – грудень 2010 року у розмірі 1 792, 80 грн. Фактично платником сплачено страхових внесків за вказаний період у розмірі 504, 00 грн. /а.с.12/.

Таким чином, заборгованість фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 перед Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області становить 1 288, 80 грн. (1 792, 80 грн. – 504, 00 грн.). /а.с.8, 9/.

Частиною 2 ст.106 вищезазначеного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. При цьому ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ст.23 даного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачу протягом липня 2011 року пред’являлись вимоги про сплату боргу №Ф-726 від 27 липня 2011 року на суму 1 288, 00 грн., яка була отримана відповідачем 02 серпня 2011 року, про що свідчить поштове повідомлення №00515918, однак кошти на розрахунковий рахунок ПФУ в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області не надійшли. /а.с.10, 11/.

Згідно з абз.3 ч.3 ст.106 даного Закону протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки. У передбачений законодавством термін боржник вимогу не оскаржив та заборгованість не сплатив.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач по справі має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмку) у розмірі 1 288 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого  провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи що надійшли до суду, з’ясувавши, що заперечення по справі не надійшли, як і заяви про визнання позову, розглянувши справу у встановлений законом 3-денний строк відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України – вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами. Вказане є підставою для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.183-2, 158-163 КАС, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області заборгованість в сумі 1 288, 80 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.).  

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя                       

К.С. Кучма