Судове рішення #21136194

                                                                                                    копія


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/457/12


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого суддіКононенко О. В.  

при секретаріКухар В.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним

позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про нарахування та виплату компенсації за роботу у понаднормовий час, святкові та вихідні дні,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області здійснити нарахування виплату компенсації за роботу у понаднормовий час, святкові та вихідні дні за період з січня 2009 року по грудень 2010 року у кількості 1 120, 5 годин, з яких 555,5 годин відпрацьовано у святкові та вихідні дні, а саме: за січень 2009 року - 15 годин; за лютий 2009 року - 55,5 годин, з яких 22 години відпрацьовано у вихідні дні; за березень 2009 року - 46 годин, з яких 14 годин відпрацьовано у вихідні дні; за квітень 2009 року - 51 година, з яких 21 година відпрацьована у вихідні дні; за травень 2009 року - 57 годин, з яких 40 годин відпрацьовано вихідні дні; за червень 2009 року - 62,5 годин, з яких 23 години відпрацьовано у вихідні дні; за липень 2009 року - 54,5 годин, з яких 28,5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за серпень 2009 року - 55 годин, з яких 31,5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за вересень 2009 року - 65,5 годин, з яких 30, 5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за жовтень 2009 року -33, 5 годин, з яких 13,5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за листопад 2009 року - 2 години; за грудень 2009 року - 78 годин, з яких 42  годин відпрацьовано у вихідні дні; за січень 2010 року - 62,5 годин, з яких 56 годин відпрацьовано у вихідні дні; за лютий 2010 року - 50 годин, з яких 26 годин відпрацьовано у вихідні дні; за березень 2010 року - 51,5 годин, з яких 27 годин відпрацьовано у вихідні дні; за квітень 2010 року - 53,5 годин, з яких 17 годин відпрацьовано у вихідні дні; за травень 2010 року - 59,5 годин, з яких 29, 5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за червень 2010 року - 34,5 годин, з яких 16,5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за липень 2010 року - 76,5 годин, з яких 47,5  годин відпрацьовано у вихідні дні; за серпень 2010 року - 74 години, з яких 29  годин відпрацьовано у вихідні дні; за вересень 2010 року - 53,5 годин, з яких 25,5 годин відпрацьовано у вихідні дні; за жовтень 2010 року - 29,5 годин, з яких 15,5 годин відпрацьовано у вихідні дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу у відділі податкової міліції Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та був звільнений згідно з наказом № 699-о від 22.12.2010 року відповідно до пункту 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114  (за віком). Позивачу у період з березня 2008 року по грудень 2010 року у час проходження ним служби у відділі податкової міліції Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області не нараховувалася і не сплачувалась компенсація за роботу у понад встановлений законодавством робочий час, у вихідні та святкові дні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі та оцінивши їх у сукупності, вважає, що на підставі матеріалів, які є в адміністративній справі можливо постановити зважене і обґрунтоване рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу у в Збройних Силах, органах внутрішніх справ та податкової міліції та був звільнений згідно наказу виконуючого обов'язки голови Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 22.12.2020 року № 699-о за пунктом 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (за віком) (а.с. 19).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

В силу статті 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом  Міністрів України. 

За змістом пункту 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 до осіб старшого начальницького складу відносяться особи, що мають спеціальне звання майора податкової міліції.

Судом встановлено, що посада, яку займав позивач на час звільнення - завідувач сектору відкриття злочинів у базових галуззях економіки відділу податкової міліції Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (а.с. 19).  

Приписами статей 19, 22 зазначеного Закону визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Порядок компенсації понаднормових робіт за службу особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» від 14.09.1991 року № 197, відповідно до положень якого при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цієї постанови для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ республіканського відання, здійснювати у межах асигнувань, що виділяються Міністерству внутрішніх справ України з  республіканського бюджету.

З метою реалізації положень Постанови № 197, наказом Міністерством Внутрішніх Справ України № 530 від 17.12.1991 року була затверджена Інструкція “Про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій” (далі за текстом - Інструкція).

Так, пунктами 1, 2 Інструкції передбачено, що до несення служби понад установлений законодавством час, а також несення служби в дні щотижневого відпочинку і святкові дні особи рядового і начальницького складу можуть залучатися в боротьбі зі злочинністю й охороні суспільного порядку при особливих оперативних умовах: участь у проведенні заходів по розкриттю тяжких злочинів; до розшуку особливо небезпечних злочинців; попередження і припинення масових заворушень, що порушують роботу транспорту і зв'язку, підприємств, установ і організацій; ліквідація наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій; виконання інших робіт від часу виконання яких залежить нормальне функціонування органа внутрішніх справ;

Згідно пункту 3 Інструкції підставою залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку й у святкові дні є письмовий наказ, що видається і підписується начальником відповідного районного, міського відділу внутрішніх справ.

Підставою до обліку й оплати понаднормового часу служби є письмовий наказ, підписаний керівником органа внутрішніх справ і табель обліку понаднормового виходу, затвердженого керівником органа внутрішніх справ.

Крім того, відповідно пункту 3.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 205/14896, при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.  

Відповідно до частини 1 статі 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.  

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено правило допустимості доказів, а саме - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Аналізуючи всі вищезазначені приписи законодавства, слідує, що належними та допустимими доказами понаднормової служби, а також служби у вихідний час працівників внутрішніх справ є лише відповідні письмові накази, підписані керівником органа внутрішніх справ, графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ і табелі обліку понаднормового виходу.

Судом встановлено, що листом від 03.03.2011 року вих. № 4783/6/26-01 відповідач повідомив позивача про те, що згідно табелю обліку використання робочого часу за 2009-2010 роки, що не заперечувалося сторонами, він працював не перевищуючи норм робочого часу, відповідно до пункту 21 другого розділу Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114, а саме: для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень, у необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, плата праці у понадурочний нічний час, у вихідні та святкові дні проводиться відповідно до законодавства (а.с.11).

Дослідивши докази справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд вважає, що матеріалами справи, а також поясненнями позивача та представника відповідача не підтверджені обставини несення позивачем служби у понад встановлений законодавством робочий час, вихідні та святкові дні.

Подані до суду позивачем, у підтвердження несення ним служби, у понад встановлений законодавством робочий час, вихідні та святкові дні докази у вигляді Журналу обліку місцезнаходження співробітників відділу податкової міліції Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області  (а.с. 71-227) не є належним доказом, оскільки вони не підтверджують перебування позивача на службі понад установлений час.

За наведених обставин, суд вважає, що за відсутності належних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо виплати компенсації за роботу в надурочний час, останні не можуть бути задоволенні, оскільки законодавством не передбачено можливості встановлення часу служби у понаднормовий час, вихідні та святкові дні на підставі інших документів, ніж заповнений табель відповідного місяця і наказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -                                                             

          ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про нарахування та виплату компенсації за роботу у понаднормовий час, святкові та вихідні дні відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови складено  17 січня 2012 року


Суддя                  (підпис)

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили станом на 17.01.2012 року

СуддяО.В. Кононенко



О.В. Кононенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація