ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
01 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-8725/11/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим
про стягнення,
< Текст >
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 18.07.11 року надійшов адміністративний позов Управління в Пенсійному фонду України у Красноперекопському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим про стягнення заборгованості сумою 108 665,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на відмову відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, 52 особам за лютий-квітень 2011р. При цьому, позивач стверджує, що відповідний обов’язок відповідача визначений ст.ст. 21, 26, 28 Закону України "Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Ухвалою суду від 19.07.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, відповідачу надано строк для надання суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документів на підтвердження своїх доводів, які в нього є, з’ясовано питання про склад осіб які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.10.11р.
Сторони, повідомлені належним чином про місце, день і час судового розгляду явку повноважних представників у судові засідання 04.10.11р. та 01.11.10р. не забезпечили. Позивач 01.11.10 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, зазначивши, що заборгованість станом на час розгляду справи не зменшилась, позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали, надані сторонами докази, які сторони визнали достатніми, судом встановлено, що позивач – суб’єкт владних повноважень, звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, за вирішенням спору, що виник у нього з відповідачем – суб’єктом владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки сторонами, що входять до складу органів державної влади, виконуючи делеговані повноваження, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.
Так, на вимогу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, суми не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві щодо 52 осіб у розмірі 108 665,73 грн. за період з лютого по квітень 2011р., суд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий, березень, квітень 2011р. (а.с.20-25).
Розбіжності в розмірі 108 665,73 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату державної адресної допомоги та поштового збору щодо пенсії 52 особам (а.с.4-5, 6-19).
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України від 05.11.91 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України від 09.07.03р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у пункті 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але, відповідно до положень частини третьої статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 не включається.
Отже, суд приходить до висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом – суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним. Державна адресна допомога до пенсії не входить.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та поштового збору виплаченої 52 особам за період з лютого по квітень 2011 року, а тому не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя < підпис > О.В. Папуша