Головуючий у I інстанції: Гладій С.В. Справа № 22-а-174/08
Господарський суд хмельницької області ряд. стат. звіту № 41
№ 20/191-нА
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Гідеї К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької області від 14 червня 2007 року у справі № 20/191-нА за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
в с т а н о в и л а :
Приватний підприємець ОСОБА_1. (далі - ПП ОСОБА_1.) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати податкове рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) про застосування штрафних санкцій № 0010972303/0/5033 від 20.11.2006 року про застосування фінансових санкцій в сумі 13 300 грн.
Оскаржуваною постановою господарського суду Хмельницької області в від 14 червня 2007 року у справі № 20/191-нА позов було задоволено повністю.
ДПІ у м. Хмельницькому у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що перевірка ПП ОСОБА_1. була включена до плану проведення перевірок відділом оперативного контролю ДПА у Хмельницькій області на листопад 2006 року, є правомірною та проведена згідно із вимогами чинного законодавства.
ПП ОСОБА_1. у письмових запереченнях, поданих суду апеляційної інстанції, вимоги апеляційної скарги заперечила, просить залишити її без задоволення. У обґрунтування своєї позиції покликається на порушення відповідачем процедури проведення планових та позапланових перевірок, оскільки її не було письмово повідомлено про проведення планової перевірки, у направленнях на проведення перевірки не було зазначено дати початку та закінчення перевірки, підстав для проведення перевірки, так як на її переконання працівники ДПІ іншого району Хмельницької області не вправі проводити перевірки у м. Хмельницькому. Викладені у акті перевірки факти виявлення грошей у сумі 2592грн., як “Сума готівки за проданий товар” не відповідають дійсності, а сам акт був підписаний у зв'язку із розгубленістю касира. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у самій скарзі.
ПП ОСОБА_1. на виклик апеляційного суду не прибула, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд першої інстанції на підставі положень ст.ст. 111, 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та положення ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і, з врахуванням предмету доказування, який стосувався правомірності проведення перевірки в цілому, дійшов висновку про її невідповідність вимогам закону та здійснення не на підставах і не у спосіб, що визначені його нормами.
Із даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів і вважає їх правильними, виходячи з таких міркувань.
Так, згідно із ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 цього ж Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під його дію.
Відповідно до вимог ст. 111 Закону україни “Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Саме право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно із вимогами ст. 112 цього ж Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду ствердив той факт, що проведена працівниками ДПА у Хмельницькій області перевірка позивача була плановою, однак письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення перевірки позивачу не направлялося, перевірка проводилася на підставі наявного у матеріалах справи плану проведення перевірок відділом оперативного контролю на листопад 2006 року (а.с. 16), у направленнях на перевірку дата початку та дата закінчення перевірки не вказана.
Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, на час проведення перевірок, наслідки яких оскаржуються позивачем, окремого наказу керівника органу ДПС про проведення планової перевірки із зазначенням підстав проведення такої, дати початку та закінчення не існувало і вона проводилася на підставі наказу № 238 від 31.10.2006 року ДПА у Хмельницькій області працівниками відділу оперативного контролю ДПА у Хмельницькій області. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що проведена перевірка носить ознаки оперативного контролю відповідно до приписів наказу ДПА України № 356 від 25.09.1997 року і не може вважатися плановою відповідно до вимог закону. Тому правових підстав для оформлення направлень на перевірку позивача у відповідача не було.
Крім того, всупереч вимогам закону у направленнях на перевірку працівників ДПА у Хмельницькій області не зазначено дату початку та закінчення перевірки.
Із врахуванням об'єктивно встановлених обставин справи суд першої інстанції правильно зробив висновок про невідповідність проведеної перевірки вимогам закону через неможливість віднесення їх до категорії планової з огляду на законодавчо визначені підстави та процедуру проведення.
Оскільки ДПА у Хмельницькій області при організації та проведенні перевірки ПП ОСОБА_1. діяла всупереч вимог ч.2 ст. 19 Конституції України не на підставах та не у спосіб, що передбачені законами України, то результати такої перевірки колегія суддів розцінює як такі, що одержані незаконно. Відтак вони не можуть бути підставами для прийняття оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій до позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 14 червня 2007 року у справі № 20/191-нА за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування рішення про застосування штрафних санкцій - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій