Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа № 8/523/3/12

2в/523/1/12

20 лютого 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі –Хомутовій Н.Г.,

з участю заявника –ОСОБА_1,

представника управління Національного банку України у Донецькій області –Косенка Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення втраченого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління Національного банку України, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення втраченого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління Національного банку України, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (т.1, а.с.176-178), посилаючись на те, що зазначену справу, яку було розглянуто по суті Київським районним судом г. Донецька у 2000 році, утилізовано судом в зв’язку із закінченням строку зберігання. Разом з тим, в вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами (т.1, а.с.1), оскільки судом під час розгляду справи у 2000 році не були з’ясовані усі обставини справи, і в судових засіданнях не були досліджені усі докази у справі, внаслідок чого вони не знайшли свого відображення у рішенні суду від 5 грудня 2000 року, а в результаті було встановлено законним звільнення заявника з посади. Тому з метою з’ясування усіх обставин справи та дослідження судом усіх доказів, поновлення правосуддя заявник наполягає на поновленні втраченого провадження у справі.  

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги про поновлення втраченого провадження підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив розглянути вимоги ОСОБА_1 про поновлення втраченого судового провадження на розсуд суду відповідно до вимог закону.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив заяву, в якій просив розглянути справу про поновлення втраченого провадження без його присутності (т.3, а.с.106). Враховуючи, що третя особа ОСОБА_4 не приймав участь в судовому засіданні під час розгляду первісної справи, що підтверджуються змістом рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року, згідно з яким в справі брав участь лише представник третьої особи ОСОБА_4 (т.1, а.с.201-202), суд вважає можливим розглянути заяву про поновлення втраченого провадження без участі третьої особи ОСОБА_4   

Суд, заслухавши сторони, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про поновлення втраченого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до Донецького обласного управління Національного банку України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Згідно із довідкою завідуючої архівом Київського районного суду м. Донецька, матеріали цивільної справи № 2-2349/00 за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління Національного банку України, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди утилізовані в зв’язку із закінченням строків зберігання згідно із актом № 2/2007 від 30 грудня 2007 року (т.1, а.с.11).

Суд також встановив, що 30 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька із заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року за нововиявленими обставинами (т.1, а.с.1).

Згідно із ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2011 року (т.1, а.с.111-112) суд під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен обговорити питання про відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.403 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦПК України при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.408 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

В теперішньому судовому засіданні на підставі зібраних та перевірених матеріалів суд встановив, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року у цивільній справі № 2-2349/00  ОСОБА_1 відмовлено у позові до Донецького обласного управління Національного банку України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Зазначені обставини безумовно підтверджуються оригіналом самого рішення суду від 5 грудня 2000 року, а також оригіналом його резолютивної частини, які з часу утилізації матеріалів цивільної справи належним чином зберігалися в архіві Київського районного суду м. Донецька, а під час розгляду теперішньої заяви про відновлення втраченого провадження витребувані з архіву та долучені до матеріалів теперішньої справи (т.1, а.с.200, 201-202, 196, 11).

Таким чином, у теперішній справі про відновлення втраченого судового провадження суд має повний та точний зміст первісного судового рішення від 5 грудня 2000 року, який в зв’язку з наявністю оригіналу самого рішення не викликає жодних сумнівів.

Крім того, з тексту самого оригіналу рішення суду від 5 грудня 2000 року суд безспірно встановив, що під час розгляду справи № 2-2349/00 судом вчинялися процесуальні дії: доповідь головуючого судді про зміст заявлених вимог за позовною заявою ОСОБА_1, копія якої наявна в теперішній справі (т.3, а.с.18-21); заслуховування в судовому засіданні пояснень позивача ОСОБА_1 та його представника, заслуховування пояснень представника відповідача ОСОБА_5, заслуховування в судовому засіданні пояснень представника третьої особи ОСОБА_4, заслуховування показань свідків, зокрема показань свідка ОСОБА_9

При цьому в теперішньому судовому засіданні при відновленні судового провадження судом встановлено, що при розгляді по суті справи № 2-2349/00 судом також допитувалися свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Зазначені обставини підтвердили не тільки самі ОСОБА_11 та ОСОБА_8, допитані в теперішньому судовому засіданні в якості свідків, а також не заперечували заявник ОСОБА_1 та представник відповідача.

Суд також встановив, що під час розгляду справи № 2-2349/00 судом досліджувалися письмові докази, частина з яких у теперішній час витребувана та отримана судом ухвалою від 5 вересня 2011 року (т.1, а.с.211) від позивача ОСОБА_1 (т.1, а.с.69-71, 179-190, 230-246, 248-249, 251, т.2, а.с.286-293, т.3, а.с.34-47, 108-117, 170-171, 180-192, 211-214), відповідача Донецького обласного управління Національного банку України (т.2, а.с.31-245, т.3, а.с.2-24, 61-105, 233-271), а також отримана шляхом зняття копій з документів, наявних у справі № 2а-12/05 за позовом ОСОБА_1 до Управління Національного банку України в Донецькій області про невиплату премії (т.2, а.с.246-284), а крім того отримана на запит суду від ВАТ «Банк Професійного Фінансування»(раніше АБ «ІКАР-банк») (т.3, а.с.144, 145-151).

Зокрема, суд не має жодних сумнівів, що серед зазначених письмових доказів, долучених до теперішнього відновленого провадження, судом при вирішенні справи № 2-2349/00 безумовно досліджувалися накази про призначення ОСОБА_1 на відповідні посади, про накладення на нього дисциплінарних стягнень (т.1, а.с.179, 180, 181, т.3, а.с.101, 102-103, 104), наказ про його звільнення (т.1, а.с.182, т.2, а.с.146), копія його трудової книжки (т.1, а.с.237), «Службові обов’язки ОСОБА_1», Посадові обов’язки головного економіста відділу банківського нагляду ОСОБА_1 (т.1, а.с.183, 184, т.3, а.с.3-4, 5), завдання на проведення перевірок, в тому числі завдання працівникам відділу банківського нагляду на перевірку АБ «Ікар-банк»(т.1, а.с.190, т.2, а.с.62), протоколи засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на звільнення ОСОБА_1, акти службових розслідувань, пояснювальні, службові та докладні записки ОСОБА_1 та інших працівників Донецького обласного управління Національного банку України та працівників АБ «ІКАР-банк», скарги ОСОБА_1 та відповіді на них, довідки перевірок, Положення про службу банківського нагляду, Методичні вказівки з інспектування банків в Україні, Положення про планування виїзних інспекцій, виписки з історії хвороби ОСОБА_1 та його лікарняні листи стосовно стану його здоров’я та перебування у стані тимчасової непрацездатності під час накладення одного з дисциплінарних стягнень, Порядок проведення службових розслідувань щодо службовців Національного банку України.

Зазначені обставини встановлені судом з показань сторін, в тому числі заявника ОСОБА_1 та представника банку, з наданих ними до справи документів, які збереглися та які згідно з їх пояснень долучалися до матеріалів справи № 2-2349/00, а також з показань допитаних в теперішньому судовому засіданні свідків.  

В тому числі з самого тексту оригіналу рішення суду від 5 грудня 2000 року (т.1, а.с.201-202) суд також встановив, що під час розгляду зазначеної справи № 2-2349/00 судом досліджувалися письмові докази: наказ № 66 від 21 березня 1994 року про призначення ОСОБА_1 на посаду, наказ № 53 від 3 березня 1997 року про призначення на іншу посаду; наказ № 175-к від 14 червня 2000 року про звільнення з посади; наказ № 148-к від 14 червня 2000 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; наказ № 153-к від 16 червня 2000 року про оголошення догани ОСОБА_1; наказ № 92-к від 18 квітня 2000 року про оголошення догани ОСОБА_1

Судом також встановлено, що під час розгляду зазначеної справи у 2000 році суд досліджував докази щодо обставин накладення дисциплінарного стягнення на позивача за наказом № 16 червня 2009 року, зокрема й завдання головному економісту відділу банківського нагляду ОСОБА_1 на проведення перевірки документів і приватизаційних сертифікатів в Слов’янському відділенні АК ПІБ відповідно до листа Прокуратури Донецької області № 7/13нр-211-2000 від 12 травня 2000 року (т.1, а.с.6).  

Зазначені обставини повністю підтвердила допитана в теперішньому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, яка брала участь у розгляді справи № 2-2349/00 в якості представника відповідача. Не довіряти таким показанням свідка суд не має жодних підстав, а крім того, такі обставини підтверджуються змістом оригіналу рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року. Зокрема, у тексті цього рішення зазначається, що як встановлено в судовому засіданні, на підставі листа прокуратури Донецької області від 12 травня 2000 року за № 7/13кр-211-2000 ОСОБА_1 було доручено проведення перевірки відділення Промінвестбанку, і з цим дорученням він ознайомлений під підпис, а перевірка проводилася з 29 травня по 2 червня 2000 року.

При цьому сам ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що зазначене завдання (т.1, а.с.6) не було предметом дослідження у судовому засіданні при винесенні рішення від 5 грудня 2000 року.

За викладених обставин суд, дослідивши усі наявні матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення стосовно відновлення судового провадження за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління Національного банку України, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 408 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Встановити, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 5 грудня 2000 року у справі № 2-2349/00 ОСОБА_1 відмовлено у позові до Донецького обласного управління Національного банку України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

          Апеляційну скаргу на теперішнє рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: