ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2005 року, ВАТ “Токмацьке автотранспортне підприємство 12308” звернулось до господарського суду з позовом про визнання укладеного з приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладеного договору купівлі-продажу майна недійсним.

Позивач зазначав, що 29.08.2002 року сторони уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідачам продано перший поверх адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за 50 300 грн.

Але, цей договір укладався за рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.2002 року, які були неправомочними, продано приміщення за ціною, яка визначена неправильно та не відповідає дійсній вартості відчужуваного майна, а тому договір є недійсним на підставі ст.48 ЦК України (у редакції від 18.07.1963 року).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.04.2006 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

Прийняті у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і письмові заперечення на неї представника відповідачів, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що наведене позивачем правове обґрунтування не дає підстав для визнання спірного договору недійсним і таким, що не відповідає вимогам закону.

Проте, погодитися з наведеними мотивами відмови у позові не можна, оскільки, висновки суду зроблені без повної та всебічної перевірки дійсних обставин справи та їх належної правової оцінки.

Згідно ст.48 ЦК України (у редакції від 18.07.1963 року, чинній на час укладення договору), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Зазначена норма є самостійною підставою для визнання угод недійнсими і не застосовується у тих випадках, коли спір виник не щодо нікчемних, а оспорюваних угод з підстав визначених ст.50-58 ЦК України(у редакції від 18.07.1963 року).

Пред'являючи позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним, позивач, зокрема, стверджував, що умови договору не відповідають цілям діяльності акціонерного товариства, оскільки, продано майно за ціною, яка не відповідає дійсній вартості майна і наведені ним мотиви згідно ст.50 ЦК України(у редакції від 18.07.1963 року) є самостійною підставою для визнання угод недійсними.

Але, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд на зазначене уваги не звернули, правові підстави позову не уточнили, наведені позивачем обставини, з урахуванням, що метою діяльності акціонерного товариства є отримання прибутку, не перевірили і правової оцінки цьому не дали, а тому, висновки щодо правомочності спірного договору не можна визнати обгрунтваними, а постановленні у справі судові рішення -законними.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи і, уточнивши правове обгрунтування позову, дати належну правову оцінку встановленому і постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111⁹ 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2006 року та  постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                     Є.М. Борденюк

                                                                                    В.М. Харченко