Справа № 2-а-6646 2008 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді -Дмитренко А.М.
при секретарі - Музиченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про зобов”язання відповідача направити документи для оформлення та видачі посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона з дня народження / 04.08.1986року/ по даний час постійно проживає у м.Білій Церкві, але прописали її батьки тільки з 10.09.1993 року, після досягнення 18-річного віку їй необхідно отримати посвідчення потерпілої 4 категорії, але відповідачем було їй відмовлено. Вказану відмову позивач вважає безпідставною, а тому просить суд зобов”язати відповідача прийняти її документи для оформлення довідки /додаток 7/ та направити подання до Київської облдержадміністрації для вирішення питання щодо можливості видачі їй посвідчення потерпілої 4 категорії.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник Білоцерківського міськвиконкому до суду не з”явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтуваний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.01.97р. № 51, та згідно ст.14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” посвідчення потерпілого 4 категорії видаються особам, які постійно проживають, або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали, чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років.
Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, позивач народилася 04.08.1986 року в м. Білій Церкві, Київською облдержадміністрацією 29.01.1997 року їй було видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1, що стверджується копією свідоцтва про народження та копією посвідчення, яке згідно п.2 зазначеного Порядку є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
П.8 вказаного вище в постанові Порядку передбачено, що після досягнення повноліття особам, зазначеним у ст 27 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, категорії потерпілих встановлюються відповідно до ст.14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком.
За ст.14 зазначеного Закону особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, належать до категорії 4.
І як зазначено в п.8 Порядку, вказаним особам видаються посвідчення потепілого коричневого кольору серії В.
Згідно ч.2 ст.65 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” посвідчення підлягає заміні при зміні категорії.
Отже, позивачу, яка мала статус потерпілої дитини і якій було видане відповідне посвідчення, посвідчення потерпілої 4 категорії може бути видане, оскільки вона досягла повноліття, але за наявності для того визначених законом підстав.
Відповідно до ч.4 ст.65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та п. 10 вказаного вище Порядку видача посвідчень провадиться МНС, РМ республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Згідно ст.15 вказаного вище Закону підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях, а видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення проводиться органами виконавчої влади на цих територіях.
Аналогічне положення міститься в п.10 Порядку, де зазначено про те, що посвідчення потерпілого 4 категорії видаються на підставі довідки встановленого зразка /додаток № 7/, яка видається органами місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, позивачці було відмовлено відповідачем в прийнятті документів для оформлення посвідчення потерпілої 4 категорії в зв”язку з тим, що вона не надала довідку ЖЕК про проживання на території радіоактивного забруднення /в м.Білій Церкві/ станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, оскільки не була прописана /зареєстрована/ в м.Білій Церкві.
Але відмову відповідача саме з цих підстав суд вважає необгрунтованою.
Так, необгрунтованим суд вважає посилання відповідача на ст.15 Закону стосовно необхідності підтвердити саме довідкою ЖЕК період проживання в м.Білій Церкві, оскільки аналіз вказаних вище правових норм дає підстави стверджувати, що в ст.15 Закону мова йде про довідку встановленого зразка /додаток № 7 /, а не про довідку, яка видається житлово-експлуатаційними конторами.
Про це було вказано і в роз”ясненні Мінчорнобиля України ще від 02.12.1992 року за № 273/7.
Суд вважає, що довідка ЖЕК про період проживання, прописки /реєстрації/ особи в м.Білій Церкві наряду з іншими документами може бути однією з підстав для оформлення довідки /додаток №7/, а саме ця довідка і є вже підставою для визначення статусу потерпілого і для оформлення відповідного посвідчення, на що і вказано в ст.15 Закону.
Крім того, відповідно до ст.2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно довідки ЖЕК-8 позивач зареєстрована /прописана/ і дійсно проживала в м.Білій Церкві з 10.09.1993 року по 02.07.1999 року по АДРЕСА_1, в 2000-2001 роках проживала по АДРЕСА_2, а з 2002 року по даний час зареєстрована по АДРЕСА_3, що стверджується довідкою ЖЕК-5, з довідки поліклінічного відділення Білоцерківської міської дитячої лікарні вбачається, що вона перебувала на обліку в дитячій поліклініці з дня народження.
Як вбачається з матеріалів справи, мати позивачки постійно працює в м.Білій Церкві з 09.02.1989 року і проживає по АДРЕСА_3, має статус потерпілої 4-ї категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2.
За ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків /усиновлювачів/ або одного з них, з ким вона проживає,
опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров”я, в якому вона проживає.
Отже, з врахуванням всього наведеного, суд вважає, що місцем проживання позивачки в період з дня народження по дату прописки /реєстрації/, є місце проживання її матері, яке підтверджено документально.
А тому суд приходить до висновку, що наданими суду доказами, на які вказано вище в постанові, підтверджується той факт, що позивач проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, до якої належить і м.Біла Церква, станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років, що є підставою для оформлення їй довідки /додаток №7/ і для направлення подання до Київської облдержадміністрації стосовно вирішення питання щодо видачі їй посвідчення потерпілої 4 категорії.
В зв”язку з наведеним суд вважає неправомірними дії посадових осіб Білоцерківського міськвиконкому щодо відмови у прийнятті документів позивача для оформлення посвідчення потерпілої 4 категорії, оскільки, як зазначено вище в постанові, підставою для надання статусу потерпілого може бути тільки довідка /додаток 7/, а не довідка ЖЕК про період постійного проживання на території зони радіоактивного забруднення, і в ст.15 Закону, на що посилається відповідач, вказується не на довідку ЖЕК, як на основний документ для визначення статусу потерпілого, а на довідку /додаток 7/.
Отже, суд вважає за необхідне зобов”язати відповідача прийняти документи позивача для оформлення посвідчення потерпілої 4 категорії, оформити довідку /додаток 7/ та направити подання до Київської облдержадміністрації, як передбачено діючим законодавством і про що вказано вище.
Керуючись ст.ст. 14,15, 27, 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, ст.29 ЦК України, постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51 “ Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Зобов”язати виконавчий комітет Білоцерківської міської ради прийняти документи ОСОБА_1 , оформити довідку /додаток №7/ та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя Дмитренко А.М.