Справа № 2-172/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2008 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва, управління освіти Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи:ОСОБА_3, ОСОБА_4, профспілковий комітет середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення безпідставного фінансування,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2007 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що згідно з трудовою книжкою її було звільнено з посади вчителя англійської мови за ч.4 ст.40 КЗпП України з ініціативи адміністрації за ст.40 п.п.3,4 КЗпП України наказом районного управління освіти Святошинської державної адміністрації м.Києва, та наказом № 51-к по СЗШ № 162 від 29 жовтня 2007 року.
Вважала, що накази про звільнення за прогул без поважних причин видані з грубим порушенням законодавства, оскільки, пропрацювавши повністю всі календарні дні включно до 15 жовтня, без поважних причин та без попереднього узгодження з адміністрацією школи її відсутності на роботі не було, а звільнення з роботи з 15 по 24 жовтня 2007 року обов'язково передбачає засідання профспілкового комітету педагогічних працівників з обов'язковим повідомленням її про це та запрошенням її на дане засідання.
Днем звільнення за прогул є останній день роботи працівника, а оскільки її останній день роботи в СЗШ №162 був 15 жовтня 2007 року, наказ про невихід на роботу мав бути виданий 16 жовтня 2007 року. Наказу про звільнення її з роботи за ч.4 ст.40 КЗпП України в цей день не було, як і не було аж до 24 жовтня 2007 року.
Наказу районного управління освіти повинен передувати наказ директора школи.
Крім того, наказ про звільнення за прогул 28 вересня 2007 року є незаконним з огляду на те, що 28 вересня 2007 року, відпрацювавши перший урок і погано почуваючись, поїхала до управління освіти, куди звернулася із заявою про надання їй вимушеної відпустки за власний рахунок, щоб покращити стан здоров'я. З управління телефонувала до школи і пояснила свою відсутність протягом 3-х майбутніх уроків, вказуючи на написану заяву. 2 жовтня вона привезла заяву директору школи про відпустку за власний рахунок з 28 вересня по 12 жовтня включно. Офіційного дозволу або відмови в наданні відпустки директор надавати категорично відмовився.
15 жовтня 2007 року на останньому уроці директор школи повідомив її про її звільнення за прогул 28 вересня 2007 року.
Просила вважати звільнення за ст.40 п.4 КЗпП України з ініціативи адміністрації незаконним та поновити її на роботі і виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 вересня 2007 року по день винесення рішення про поновлення на роботі, відшкодувати моральні збитки в сумі 8500 гривень за недопустимість нівелювання авторитету вчителя шляхом публічного оголошення про звільнення його з роботи за неіснуючу провину та безпідставне звільнення з роботи, унеможливлення отримання вищої категорії в 2007 році, як її році атестації на вищу категорію через звільнення з посади вчителя англійської мови, визнати фінансування в розмірі 515 гривень 59 копійок за жовтень (крім 15 жовтня 2007 року) безпідставним та винести рішення про повернення коштів в бухгалтерію управління освіти.
В судовому засідання позивачка позов підтримала, викладене підтвердила, допитана як свідок під присягою, показала, що 28 вересня 2007 року після першого уроку була відсутня в школі, 3,4, та 5 уроки не проводила, з 2 по 12 жовтня та з 16 жовтня 2007 року на роботу не виходила.
Свою відсутність після першого уроку 28 вересня 2007 року і не проведення 3,4,5 уроків, пояснила тим, що не могла фізично продовжувати роботу, оскільки була непрацездатна, її непрацездатність була викликана фізичною розправою, яку організував над нею директор школи, оскільки вона одного разу виказала осуд радянській владі, після цього директор школи її неприйняття влади передав Міністру освіти, і він на державному рівні влаштував їй "побоїще". Протягом останнього року до неї було застосовано "електрошокер" та інші технічні засоби впливу спецслужб, крім цього періодично її отруювали за допомогою медичних препаратів та інгаляційних отрут. Довести застосування технічних засобів впливу не може, оскільки після них не залишається слідів. Отруєння не може довести оскільки, на її думку, Міністр освіти через заступника Міністра охорони здоров'я скоординував все таким чином, що при зверненні до лікарень, їй не проводили необхідних аналізів, ставили невірні діагнози, відмовляли у проведенні відповідних експертиз.
Відсутність на роботі з 28 вересня по 12 жовтня 2007 року пояснила тим, що написавши 28 вересня 2007 року заяву в районне управління освіти про надання їй відпустки за власний рахунок на 20 робочих днів та зателефонувавши згодом у відділ кадрів де їй повідомили, що вона має право на відпустку 10 днів і, оскільки, їй не надіслали повідомлення про те, що їй відмовлено у наданні відпустки вона вважала, що відпустка їй надана. При цьому позивачка визнала, що їй відомо про те, що відпустка надається наказом, і в даному випадку наказу про відпустку не було.
Відсутність на роботі з 16 жовтня 2007 року пояснила тим, що вважала, що вона звільнена з роботи, оскільки після останнього уроку 15 жовтня директор школи сказав їй, що він зробив подання в районне управління освіти щодо її звільнення.
Крім того, позивачка підтвердила, що її тричі викликали на засідання профспілкового комітету, на засідання профспілкового комітету не з'являлась.
Відповідач ОСОБА_2, який є одночасно представником відповідача середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Представники відповідача - управління освіти Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації та третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов не визнали в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_4, яка є одночасно представником третьої особи - профспілкового комітету середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва, позов не визнала в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивачки, допитаної як свідок, представника середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва та відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - представників відповідача - управління освіти Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації та третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи - профспілкового комітету середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва та третю особу ОСОБА_4, покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судом встановлено, що наказом управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації № 1504-к від 24 жовтня 2007 року ОСОБА_1, вчителя англійської мови середньої загальноосвітньої школи № 162 звільнено з роботи 26 жовтня 2007 року за ч.4 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією даного наказу (а.с. 69,70). Відповідно до вказаного наказу, ОСОБА_1 було звільнено з роботи в зв'язку з її відсутністю на роботі з 9 години по 13 годину 15 хвилин 28 вересня 2007 року, з 2 по 14 жовтня 2007 року, з 16 по 22 жовтня 2007 року, та за порушення п.п.17-а, 17-г, 36-а, 36-б, 36-д правил внутрішнього трудового розпорядку.
На підставі наказу районного управління освіти №1504-к від 24 жовтня 2007 року було видано наказ по середній загальноосвітній школі № 162 Святошинського району м.Києва від 29 жовтня 2007 року № 51-к про звільнення з посади вчителя школи ОСОБА_1
Позивачку було звільнено з посади вчителя за згодою профспілкового комітету середньої загальноосвітньої школи № 162. Подання директора школи профспілковим комітетом було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 в зв'язку з повторною її неявкою на засідання. Вказане підтверджується копіями протоколів засідань профспілкового комітету № 33 від 4 жовтня 2007 року та № 34 від 12 жовтня 2007 року (а.с. 73, 74, 75).
Відповідно до показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_2, допитаного як свідка, ОСОБА_1 (позивачка по справі) 28 вересня 2007 року залишивши учнів, пішла з роботи о 9 годині (за 15 хвилин до закінчення першого уроку) і на 3,4,5 уроках її не було.
Відповідач ОСОБА_2, допитаний як свідок, також показав, що 15 жовтня 2007 року перед уроком повідомив ОСОБА_1, що в разі, якщо вона не надасть пояснення своєї відсутності 28 вересня 2007 року, вона буде звільнена з роботи.
Наказом ГУ освіти та науки Київської міської державної адміністрації № 31к від 31 січня 2001 року, встановлено, що начальники управлінь освіти здійснюють добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів району за поданням керівника загальноосвітнього закладу (а.с.65).
Крім того, судом встановлено, що позивачку було повідомлено про видання наказу управління освіти про її звільнення та запрошено її на 26 жовтня 2007 року о 10 годині до управління освіти для ознайомлення з наказом (а.с.48, 49), відповідно до показів ОСОБА_2 після отримання наказу управління освіти про звільнення та видачі ним, наказу по школі, ОСОБА_1 було запрошено до школи для отримання трудової та медичної книжок, але вона відмовилась і попросила надіслати документи поштою, що і було зроблено.
З огляду на те, що ОСОБА_1 просить визнати звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України незаконним, а відповідно до мотивувальної частини наказу управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації № 1504-к від 24 жовтня 2007 року, ОСОБА_1 було звільнено саме за прогул, тобто відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, а не за ч.4 ст.40 КЗпП України, як зазначено в резолютивній частині наказу, то суд оцінює дану невідповідність лише як неточність.
Оскільки не надано доказів поважності причин прогулу 28 вересня 2007 року (більше трьох годин), з 2 по 12 жовтня та з 16 жовтня 2007 року, пояснення позивачки суд не приймає до уваги, вважає їх надуманими, та з огляду на те, що наказ управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації № 1504-к від 24 жовтня 2007 року про звільнення було видано за згодою профспілкового комітету середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва, з дотриманням вимог трудового законодавства, то підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі суд не вбачає, а відтак не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Вимоги про визнання безпідставним фінансування в розмірі 515 гривень 59 копійок за жовтень 2007 року, з тих підстав, що позивачка перебувала у відпустці за власний рахунок, і тому вказані кошти мають бути повернуті управлінню освіти, також не підлягають задоволенню, оскільки позивачка в жовтні 2007 року не була у відпустці за власний рахунок, а управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації позовні вимоги про повернення коштів не заявляло.
Керуючись ст.ст.40, 43,147,148,149 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
В позові ОСОБА_1до ОСОБА_2, середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва, Управління освіти Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, профспілковий комітет середньої загальноосвітньої школи № 162 м.Києва про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення безпідставного фінансування відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий-суддя Д.Унятицький