Справа № 2-6942/11

          РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2012 р.                                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді–Сочка В.І., при секретарі –Козар Г.В., за участю позивача –ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідачів –ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Закарпатської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»та ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визнання договору недійсним та переведення прав і обов'язків за договором, –

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 який був зареєстрований у відділі РАГС виконавчого комітету Ужгородської міської рад за актовим записом № 438, визнання договору поруки №014/02-7/501-Р/1 від 07.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»та нею недійсним, а також переведення прав та обов’язків за кредитним договором №014/02-7/501-М від 07 грудня 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ “Райфайзен Банк Аваль” в повному обсязі на ОСОБА_5 Позов мотивує тим, що відповідач, уклавши без погодження зі нею договір кредиту від 07.12.2007 року фактично самочинно, таємно в порушення прав позивача як співвласника майна вирішувати питання про розпорядження спільним сумісним майном, на спільне вирішення важливого питання для життя сім’ї, порушення попередніх сімейних домовленостей про отримання кредиту для купівлі житла для сім’ї та відповідно в порушення інтересів сім’ї, використав отримані грошові кошти виключно заради власних інтересів та інтересів третіх осіб подружжя ОСОБА_4, чим завдав шкоди сім’ї та майновому стану її членів. Крім того, договір поруки, нібито укладений між нею та банком в якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором позивачем не підписувався. Таке грубе порушення правил сімейного співжиття з боку ОСОБА_5, неповага до планів позивача на сімейні стосунки і умови проживання сім’ї, порушення ним її майнових прав та інтересів є вагомою причиною для розірвання шлюбу.

У судовому засіданні позивач позов підтримала з мотивів,  зазначених у заяві.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав повністю. Пояснив, що дійсно наприкінці 2007 року уклав без відому дружини кредитний договір. Отримані за ним кошти передав ОСОБА_4 для ведення спільної підприємницької діяльності. Проти розірвання  шлюбу також не заперечував. Дружина договору поруки не підписувала.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнала.

Представник ВАТ «Райффайзен банк Аваль»подав до суду заяву про визнання позову з проханням розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до переконання, позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.07.1994 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі РАГС виконавчого комітету Ужгородської міської рад за актовим записом № 438. Від даного шлюбу є неповнолітня дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1

29 листопада 2007 року ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_5 на передачу у заставу виробничої лінії та обладнання по виготовленню брикетів у зв’язку з бажанням подружжя отримання кредиту для придбання квартири.

07 грудня 2007 року між ВАТ “Райфайзен Банк Аваль” та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №014/02-7/501-М, згідно якого останній отримав споживчий кредит в розмірі 65 000 доларів США.

Виконання зобов’язань ОСОБА_5 за даним договором забезпечувалось договорами поруки від 07.12.2007 року №014/02-7/501-Р, укладеним між “Райфайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4, а також №014/02-7/501-Р/1, нібито укладеним між “Райфайзен Банк Аваль” та позивачем ОСОБА_1

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 10.09.2011 року кредитні кошти в розмірі 65 000 доларів США ОСОБА_5 передав їй для проведення бізнесу.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до змісту ч.6 та ч.9 ст.7 СК України жінка та чоловік мають рівні права та обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Як визначено ч.2 ст.54 та ч.3 ст.55 СК України, усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності, дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній.  

Згідно ст.ст. 60, 63, 65 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

          У відповідності до ч.2 ст.104, ч.2 ст.105, ст.109 та ч.1 ст.110 СК України у випадку наявності дітей шлюб припиняється внаслідок його розірвання на підставі рішення суду за позовом одного з подружжя.

          Згідно з змістом ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою-третьою ст.203 ЦК України.

Зміст правочину, як визначено ст. 203 ЦК України, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має буди вільним і відповідати його внутрішній волі.

Керуючись ст.ст. 54, 55, 60, 63, 65, 104, 105, 109, 110, 112 СК України, ст.ст. 11, 203, 215, 509 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, –

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 –задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований у відділі РАГС виконавчого комітету Ужгородської міської рад за актовим записом № 438 –розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 –залишити без змін.

Дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір’ю ОСОБА_1.

Договір поруки №014/02-7/501-Р/1 від 07.12.2007 року, укладений між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»та ОСОБА_1 - визнати недійсним.

Перевести права та обов’язки за кредитним договором №014/02-7/501-М від 07 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та ВАТ “Райфайзен Банк Аваль” в повному обсязі на ОСОБА_5.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Закарпатської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмір 17 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

                    Суддя                                                                                                     Сочка В.І.