Справа № 2-255/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 березня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Воробйова С.О.

              при секретарі - Подлєсної О.А.

              представника позивача - ОСОБА_1

              відповідача - ОСОБА_2

              представника відповідача - ОСОБА_3

             третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2007р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, в якому зазначила, що 28.04.2007 року вона з відповідачем уклала договір про купівлі-продажу будинку, розташованого АДРЕСА_1, який належав їй на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори 17.03.2000 року за реєстром № 211, який складається з двох кімнат, загальною площею 68,9кв.м., в т.ч. жилою 15,0кв.м., а також літньої кухні, льоху, туалету, гаражу, сараю, огорожі, ¼ частини колодязя, - загальною вартістю 38993грн.

Позивачка посилалась, що їй виповнилось 81 рік, вона часто хворіє, потребує стороннього догляду, оскільки після смерті чоловіка проживає сама. Відповідач, який є її внуком, обіцяв довічно доглядати, забезпечувати продуктами харчування, займатись домашнім господарством, а також, що вона залишиться членом його родини і буде мешкати з ним у своєму будинку. За таких умов вона погодилася підписати договір купівлі-продажу, текст якого не читала, оскільки вважала, що у договорі передбачені права та обов'язки сторін, про які вони домовлялись з відповідачем. Але після оформлення договору відповідач змінив ставлення до неї, повністю ігнорує їх домовленість, не забезпечує її продуктами харчування, необхідними ліками, та ще і знущається з неї, а саме: вигнав її жити в літню кухню, яка знаходиться в аварійному становищі, заборонив доступ до жилого будинку, тому зазначені обставини змушують її звернутися до суду з проханням визнати договір купівлі-продажу будинку недійсним, а також стягнути з відповідача судові витрати: витрати на сплату держмита у розмірі 389,93грн., витрати на надання правової допомоги у розмірі 400грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30,00грн., та витрати по сплаті вартості довідки Красноармійської БТІ у розмірі 19,00грн., а всього в загальній сумі 838,93грн.

            В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_1 повністю підтримали свої позовні вимоги.

            Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали в повному обсязі, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу складений без порушення закону, позивачка отримала гроші у розмірі 10100грн., підписала договір купівлі-продажу житлового будинку і їй було зачитано та роз'яснено зміст договору.

            Третя особа ОСОБА_4 позов визнала вказавши, що гроші у розмірі 10000грн. після підписання договору вона забрала собі, щоб поділитись з іншою донькою позивачки ОСОБА_6.

            Третя особа ОСОБА_7 - приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області до суду не з'явилась, надала листа з проханням, справу розглянути за її відсутності і з прийнятим рішенням суду буде згодна.

            Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі та факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.04.2007 року позивач і відповідач уклали договір про купівлю-продаж житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, за 10100 грн.(а.с.9,10).

Відповідно до ст.203 ч.4 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державні реєстрації.

Судом встановлено, що сторонами було укладено письмовий правочин, який вони посвідчили нотаріально як того вимагає закон.

Однак, в судовому засіданні було встановлено ту обставину, що позивачка ОСОБА_5 фактично гроші не отримала, хоча і розписалася за них, а отримала їх її дочка - ОСОБА_4 яка є третьою особою по справі, яка цей факт підтвердила у судовому засіданні.

Згідно вимог ст.692 ЦК України, яка стосується і договору купівлі-продажу житлового будинку, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, тобто ця вимога закону, суд вважає, була порушена при укладенні договору, так як гроші отримав не продавець.

Крім того, судом встановлено, що вартість спірного житлового будинку АДРЕСА_1, згідно оцінці БТІ від 25.04.2007 року (а.с.11), складає 38993грн, а продаж будинку вчинено за 10100грн., згідно договору купівлі продажу від 28.04.07р.(а.с.9-10), тобто, правочин вчинено на вкрай невигідних для позивачки умовах, що згідно ст.233 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ст.203 ч.3 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Позивачка у судовому засіданні посилалась на те, що відповідач обіцяв їй довічно доглядати, забезпечити продуктами харчування, займатись домашнім господарством, а також, що вона залишиться членом його родини і буде мешкати з ним у своєму будинку АДРЕСА_1, на тих умовах, якщо вона перепише на нього будинок.

Факт, що позивачка залишиться членом сім'ї відповідача підтверджується розпискою відповідача (а.с.42), про те, що позивачка залишається членом його сім'ї, але ці умови відповідачем не виконані.

Таким чином, як вбачається із обставин справи, оспарювальна угода не відповідала воєвиявленню позивачки, а тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд задовольняючи позов позивачки, вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь судові витрати які вона понесла у зв'язку з заявленим позовом, а саме: витрати на сплату держмита у розмірі 389,93грн., витрати на надання правової допомоги у розмірі 400грн., витрати на інформаційно-технічне розгляду цивільної справи у розмірі 30,00грн., та витрати по сплаті вартості довідки Красноармійської БТІ у розмірі 19,00грн., а всього в загальній сумі 838,93грн.

            Керуючись ст.ст.203,233,655,657,692 ЦК України, ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 28 квітня 2007 року житлового будинку розташованого АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати які складаються: витрати на сплату держмита у розмірі 389,93грн., витрати на надання правової допомоги у розмірі 400грн., витрати на інформаційно-технічне розгляду цивільної справи у розмірі 30,00грн., та витрати по сплаті вартості довідки Красноармійської БТІ у розмірі 19,00грн., а всього в загальній сумі 838,93грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана на протязі 10 днів, апеляційна скарга на протязі 20 днів в Апеляційний суд Донецької області.

                                                Суддя: