Справа  № 2-а/2523/1006/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     22 лютого 2012 року розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю,-   

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19 грудня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про:

- визнання неправомірними дій відповідача щодо перерахунку та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії в розмірі   15 % від мінімальної пенсії за віком, а також щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати ,

- зобов’язання відповідача, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати  за період з 01 липня 2011 року по 19 грудня 2011 року.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Справа розглядається, відповідно до приписів ст.183-2 КАС України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі та без проведення судового засідання.

Від відповідача надійшли заперечення, які зводяться до того, що позивач  перебуває на обліку в УПФУ в Чернігівському районі та йому виплачується пенсія за віком. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 йому нараховується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії  в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виплата сум про які просить позивач вказаною постановою не передбачено.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).   

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в УПФУ Чернігівського району, являється ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю 4 категорії, про що свідчить паспорт громадянина України, відповідні посвідчення та довідка виконавчого комітету сільської ради.

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та право на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.  

Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Частиною 1 статті 67 Закону №796-XII встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 39 Закону №796-XII від 28.02.1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах встановлених частиною першою цієї статті.     

Згідно зі статтею 51 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

При цьому, в частині 2 статті 5 Закону №1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами положення частини 3 статті 28 Закону №1058-IV, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв’язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»зі змінами, внесеними Законом України від 14 червня 2011 року N 3491-VI та Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував щомісячну доплату до пенсії позивачу всупереч вимогам ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію всупереч вимогам ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дії відповідача по нарахуванню та виплаті щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визнаються неправомірними. Відповідача має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період в межах заявлених вимог до дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, тобто з 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ч.2 ст. 11, ст.ст. 39, 47, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст.2, 9, 21, 71, 99, 102, 158-163, 1832, 185-186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст.39,51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеної до 2 категорії, з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст.ст.51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», у відповідності до ст.ст.39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з  01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Постанова суду в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя            Д.П. Криворученко