28.12.2011

Справа № 2-2585/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року Нахімовський районний м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.. ,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Кримського комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про шляхом звернення стягнення на майно боржника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Кримського комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить розірвати договір кредиту, укладений між позивачем та ОСОБА_1 та звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог позивача за вказаним договором кредиту, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між АКБСР «Укрсоцбанк»(далі –ПАТ «Укрсоцбанк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №945/841 від 21.12.2006 року, згідно якого відповідач одержав грошові кошти в сумі 38 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення 10.12.2021 року.

В якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань по договору кредиту, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір 21.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №2548, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Четвертою Севастопольською державною нотаріальною конторою 12 квітня 1993 року за реєстровим №1112 та зареєстрована в КП «БТІ і ДРОНМ»СМР 28.04.1993 року за реєстровим №1097, на яку позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Відповідачами до наступного часу заборгованість за кредитним договором не погашена, в добровільному порядку зобов’язання не виконуються, у зв’язку з чим станом на 12.03.2011 р. загальна сума заборгованості складає 51457,74 доларів США, що за курсом НБУ складає 408 322,31 гривень.

Ухвалою суду від 28.12.2011 року була прийнята зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якого була його двохкімнатна квартира. На думку ОСОБА_2 зазначений договір іпотеки повинен бути визнаний недійсним, оскільки в момент укладення договорів 21 грудня 2006 року при передачі нерухомого майна в іпотеку Банку у квартирі мешкала неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому при укладенні зазначеного договору необхідна була згода органу опіки та піклування, яка відсутня. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що при посвідчені договору, нотаріус повинен був перевірити наявність неповнолітньої дитини, що мешкає у квартирі, яка на даний час може лишитися місця проживання.

Враховуючи викладене позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки, а саме з 21.12.2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2, як майновим поручителем боржника ОСОБА_1 по кредитному договору від 21.12.2006 року за №945/841, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зобов’язати зазначеного нотаріуса внести в єдиний державний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек відповідні зміни, пов’язані з визнанням недійсного вищевказаного іпотечного договору від 21.12.2006 року, де також просить стягнення по кредитному договору покласти на відповідача ОСОБА_1     

В судове засідання представник позивача не з`явилася, була сповіщена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій первісні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі, де також заперечувала проти задоволення зустрічного позову, та просила відмовити у його задоволені у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із знаходженням на лікарняному, проте доказів про поважність причин неявки в судове засідання суду не надала. Зі згоди представника позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксація судового розгляду справи технічними засобами не здійснювалася.

Суд, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, вважає що вимоги позивача за первісним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню, а в задоволені зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк»(далі –ПАТ «Укрсоцбанк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №945/841 від 21.12.2006 року, згідно якого відповідач одержав грошові кошти в сумі 38 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення 10.12.2021 року.

В якості забезпечення відповідачем ОСОБА_1 виконання своїх зобов`язань по договору кредиту, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір 21.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №2548, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Четвертою Севастопольською державною нотаріальною конторою 12 квітня 1993 року за реєстровим №1112 та зареєстрована в КП «БТІ і ДРОНМ»СМР 28.04.1993 року за реєстровим №1097, на яку позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості.

    Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Відповідно до п.п. 3.3.7., 3.3.8. Договору кредиту, позичальник зобов’язаний виплатити Банку відсотки, передбачені договором щомісячно до 10 числа місяця, який слідує за місяцем, в котрому вони нараховані, а також своєчасно та в повному обсязі погашати кредит за фактичний час користування.

Однак, позичальник ОСОБА_1 не виконував свої зобов’язання належним чином, а саме не сплачував кредит та нараховані відсотки з січня 2009 року, що підтверджується наданим розрахунком, у зв’язку з чим заборгованість за кредитом на загальну суму складає 51 457,74 доларів США, що еквівалентно 408 322,31 грн., з них: сума заборгованості за кредитом складає 34 128,92 доларів США, що еквівалентно 270916,40 грн., сума прострочених процентів складає 12 519,94доларів США, що еквівалентно 99 346,98 грн., сума нарахованої боржнику пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів складає 2 528,88 доларів США, що еквівалентно 20 066,91 грн., сума штрафу за невиконання умов договору кредиту складає 2 280 доларів США, що еквівалентно 18 092,03 грн.

Позивачем 16.02.2011 року за №02-11/27-1975 на адресу відповідачів були направлені листи з вимогою повернути кредит у повному обсязі та нараховані проценти за фактичний час користування кредитом у добровільному порядку та були попереджені  про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржниками суми заборгованості за договором кредиту у встановлений строк.   

Згідно п.п.4.3. Договору кредиту, у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2.-.3.3.17. цього Договору, позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору штраф в розмірі 3% від суми кредиту, визначеного п.1.1. цього Договору, за кожний випадок.   

Пунктами 4.2.,4.5. договору кредиту передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань по кредиту, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню), пеня розраховується в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

     Згідно ст. 525 ЦК України неприпустима однобічна відмова від виконання зобов’язання.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення  стягнення  на предмет застави та має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування  збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

    Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання —звернути стягнення на предмет іпотеки.   

Також ст.ст. 7, 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»  у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням  процедури продажу, встановленою  ч. 1  ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.   

Згідно п.п. 2.4.3.,4.1. іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всіє суми кредиту.

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання, які встановлюються договором або законом, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, сплата неустойки, а також відшкодування збитків.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.651 ЦК договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі істотного порушення договору другою стороною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в однобічному порядку відмовився від виконання взятого на себе за кредитним договором від 21.12.2006 року зобов’язання, істотно порушив вимоги договору.

Таким чином, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплачує заборгованість за кредитом, то вона підлягає примусовому стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Також підлягають задоволенню вимоги позивача у частини розірвання кредитного договору у зв’язку з істотним порушенням вимог кредитного договору.

Що стосується позовних вимог в частині визнання таким, що не підлягає виконанню договору іпотеки та виконавчого напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»від 02.06.2005р. 2623-IV встановлено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001р.           № 2402-III батьки або  особи, які їх  замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати  розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Пунктом 40 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом МЮУ від 03.03.2004р. № 20/5, зареєстрованою в МЮУ 03.03.2004р. № 283/8882., батьки малолітньої  дитини не мають права без дозволу органу  опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори,  які  підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Частиною 2 ст. 177 СК України визначено, що батьки малолітньої дитини не мають  права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав.

Таким чином, при вирішенні майнових прав неповнолітніх, зокрема під час укладення договорів про відчуження майна, в яких є частка права власності неповнолітнього необхідна згода органу опіки та піклування.

З наданої ОСОБА_2 довідки КП «Ремснабсервіс»№1611 від 06.09.2011 року не вбачається коли саме виникло право неповнолітньої дитини на користування квартирою, тобто до чи після укладення спірного іпотечного договору. Таким чином права неповнолітньої дитини не порушені, оскільки спірна квартира їй на праві власності не належить, а право користуватись житлом в даному випадку є похідним від прав власника житла на дане нерухоме майно.

    Не є такими, що заслуговують на увагу, доводи  позивача за зустрічним позовом щодо порушення вимог Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства» щодо обов’язковості отримання дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки, оскільки на час його укладання неповнолітня дитина права власності та права користування квартирою не мала.

Також суд зауважує, що у п.п.1.6 спірного іпотечного договору позивач за зустрічним позовом гарантував, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб , в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку, до моменту укладення цього договору предмет іпотеки нікому не відчужений, в тому числі не має прав користування предметом іпотеки малолітніх та неповнолітніх дітей.

Таким чином, оскільки визначених законом підстав, за яких можливе визнання оспорюваного договору іпотеки недійсним при розгляді справи не встановлено, у задоволені зустрічного позову необхідно відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів солідарно також підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1 700,00 грн. та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526,589, 611-612, 651,1054, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 7, 33 Закону України «Про іпотеку»

ВИРІШИВ:

              Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Кримського комерційного регіону ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про шляхом звернення стягнення на майно боржника - задовольнити.

     Розірвати договір про надання не відновлюваної кредитної лінії № 945/841 від 21 грудня 2006 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1.

     На забезпечення вимог, щодо погашення заборгованості за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 945/841 від 21 грудня 2006 року у сумі 408 322,31 грн., звернути стягнення двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Четвертою Севастопольською державною нотаріальною конторою 12 квітня 1993 року за реєстровим №1112 та зареєстрована в КП «БТІ і ДРОНМ»СМР 28.04.1993 року за реєстровим №1097- шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого проводження згідно Закону України «Про виконавче провадження».

     Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму судового збору 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

     У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним –відмовити.  

             Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                 /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                                          С.О.Щербаков