ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 2/42

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів:

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ПМП "Строймонтаж", м.Олександрія

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р.

у справі

№2/42

господарського суду

Кіровоградської області

за позовом

Військового прокурора Південного регіону України м.Одеса в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, від імені якого діє Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України м.Одеса

до	ПМП "Строймонтаж", м.Олександрія

про	зобов'язання виконати умови договору

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Зозуля Г.В.,

від відповідача:

не з'явився,

від прокурора:

Спорий І.Г. —прокурор відділу Генпрокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2006 р. у справі №2/42 (суддя Деревінська Л.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнєєв О.С.), позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано ПМП "Строймонтаж" передати Міністерству оборони України, від імені якого діє Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України: чотирикімнатну квартиру №37, загальною площею 64,49 кв.м; двокімнатну квартиру №38, загальною площею 49,04 кв.м; чотирикімнатну квартиру №39, загальною площею 75,42 кв.м; трикімнатну квартиру №44, загальною площею 64,49 кв.м; двокімнатну квартиру №45, загальною площею 49,04 кв.м; двокімнатну квартиру №46, загальною площею 49,04 кв.м; трикімнатну квартиру №47, загальною площею 64,49 кв.м; трикімнатну квартиру №48, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №49, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №50, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №51, загальною площею 64,97 кв.м; трикімнатну квартиру №52, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №53, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №54, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №55, загальною площею 64,97 кв.м; трикімнатну квартиру №66, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №57, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №58, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №59, загальною площею 64,97 кв.м; трикімнатну квартиру №60, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №61, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №62, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №63, загальною площею 64,97 кв.м; трикімнатну квартиру №64, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №65, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №66, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №67, загальною площею 64,97 кв.м; трикімнатну квартиру №68, загальною площею 64,97 кв.м; двокімнатну квартиру №69, загальною площею 49,66 кв.м; двокімнатну квартиру №70, загальною площею 49,66 кв.м; трикімнатну квартиру №71, загальною площею 64,97 кв.м у 176-ти квартирному житловому будинку по вул.6-го Грудня, м.Олександрія Кіровоградської області, згідно з договором від 19.10.2005 р. №227/ДБ-84Д до 06.06.2006 р. Стягнуто з ПМП "Строймонтаж" у доход Державного бюджету державне мито у сумі 85,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 145 249,20 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі ПМП "Строймонтаж" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2006 р. у справі №2/42 та прийняти нове рішення, яким у позові Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, від імені якого діє Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України м.Одеса відмовити повністю, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України; ч.ч. 1, 2 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Між позивачем (пайовик за договором) та відповідачем (замовник за договором) укладено договір від 19.10.2005 р. №227/ДБ-84Д на придбання квартир у порядку пайової участі в будівництві житла та додаткову угоду до нього від 09.12.2005 р. №1/84, згідно з яким відповідач зобов'язався збудувати та передати Міністерству оборони України 31 квартиру загальною площею 1791,57 кв.м у 176-квартиному житловому будинку по вул.6-го Грудня, м.Олександрія Кіровоградської області згідно з адресним переліком квартир (додаток №1 до договору від 19.10.2005 р. №227/ДБ-84Д) у термін до 30.12.2005 р. (п. 1.3 договору), а пайовик (позивач) зобов'язався прийняти визначене у цьому договорі житло та оплатити його вартість.

Згідно з умовами п. 2.2 договору пайовик зобов'язався перерахувати грошові кошти у три етапи: 1-й етап —30% від визначеної у п.2.1 договору договірної ціни (1 001 308,47 грн.) у десятиденний термін із моменту підписання договору, тобто до 02.10.2005 р.; 2-й етап —65% від ціни договору (2 169 501,70 грн.) у десятиденний термін після надання замовником відомості виконаних робіт по будівництву першої черги (71 кв.) у 176-ти квартирному будинку по вул.6-го Грудня в м.Олександрії; відомість у п'ятиденний термін після її надання узгоджується і підписується пайовиком; 3-й етап —5% від визначеної в п. 2.1 договору договірної ціни (166 884,74 грн.) —у десятиденний термін після підписання сторонами акта приймання-передачі житла.

Відповідач виконав умови договору в частині будівництва першої черги та 24.10.2005 р. надав позивачеві відомості виконаних робіт.

Позивач у порушення умов п. 2.2 договору несвоєчасно перерахував відповідачу грошові кошти за будівництво об'єкта, у зв'язку з чим зобов'язання за договором у частині будівництва та передачі об'єкта будівництва до 30.12.2005 р. відповідачем у строк виконано не було.

15.02.2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору від 19.10.2005 р. №227/ДБ-84Д на придбання квартир у порядку пайової участі в будівництві житла та додаткової угоди до нього від 09.12.2005 р. №1/84 —збудувати та передати Міністерству оборони України 31 квартиру загальною площею 1791,57 кв.м у 176-квартиному житловому будинку по вул.6-го Грудня, м.Олександрія Кіровоградської області та стягнути пеню за несвоєчасну передачу квартир у розмірі 145 249,20 грн. на підставі ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 361 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 2, 29, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 526, 530, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується, що Міністерство оборони України взяті на себе зобов'язання з оплати вартості житла виконало в повному обсязі (платіжні доручення від 12.12.2005 р. №392, від 15.12.2005 р. №397, акт взаємозвірки розрахунків від 15.02.2006 р. знаходяться в матеріалах справи).

Відповідачем же зобов'язання з передачі квартир позивачу на день прийняття рішення суду не виконано.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарського суду щодо задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача передати позивачу квартири згідно з умовами вищезазначеного договору.

Враховуючи встановлений господарськими судами факт порушення позивачем умов договору щодо строків фінансування об'єкта, цілком обґрунтованими є висновки господарських судів щодо відмови в задоволенні позову у частині стягнення пені в сумі 145 249,20 грн., передбаченої п. 4.2 договору.

Доводи заявника щодо порушення судом вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України з огляду на те, що на час звернення Військового прокурора з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України право позивача ще не було порушено у зв'язку з неподанням належних доказів пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не можуть бути взяті до уваги, оскільки строк виконання зобов'язання з передачі квартир було встановлено у п. 1.3 договору (до 30.12.205 р.), в який не було внесено змін в установленому законом порядку.

Таким чином, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №2/42 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПМП "Строймонтаж" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі №2/42 —без змін.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                                С.Бакуліна