ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 01/24-12 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки |
на рішення | господарського суду Волинської області від 19.07.2006 р. |
у справі | №01/24-12 |
господарського суду | Волинської області |
за позовом | Волинського оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспторг", м.Луцьк |
до | Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки |
про | визнання недійсним протоколу №6 зборів учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 06.11.2003 р. із урахуванням змін, внесених рішенням учасника від 07.02.2006 р. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.07.2006 р. у справі №01/24-12 (суддя: Якушева І.О.) позов задоволено: визнано недійсним рішення зборів учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" про ліквідацію об'єднання, створення ліквідаційної комісії, оформлене протоколом №6 від 06.11.2003 р. з врахуванням змін, внесених рішенням учасника (засновника) юридичної особи від 07.02.2006 р.; стягнуто з Ковельської оптово-торгової бази на користь Волинського оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспторг" 85,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано УДК у Волинській області повернути Волинському оптово-торговому об'єднанню "Облкооплісбудгоспторг" 85,00 грн. зайво сплаченого згідно з платіжним дорученням №903 від 10.04.2006 р. державного мита.
У касаційній скарзі Ковельська оптово-торгова база Волинської облспоживспілки просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2006 р. у справі №01/24-12 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 42, 81 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 105, 203 Цивільного кодексу України, оскільки: по-перше, позов підписано неуповноваженою особою —генеральним директором об'єднання Ющаком В.І., хоча відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення ліквідаційної комісії, остання виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; по-друге, протокол учасників зборів за своєю суттю є одностороннім правочином, для якого є необхідним додержання загальних умов його чинності.
Позивач та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарським судом першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.
Згідно з протоколом від 06.11.2003 р. №6 були проведені збори учасників Волинського оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспрторг" (далі —ВОТО) з порядком денним: "Про ліквідацію оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспторг", на якому були присутні: директор Ковельської оптово-торгової бази Вакулюк В.О., директор Камінь-Каширської оптово-торгової бази Місьонг В.Й., генеральний директор ВОТО Ющак І.А., секретар зборів Євдокімова С.М.
Рішення зборів оформлене протоколом від 06.11.2003 р. №6, згідно з яким учасники зборів вирішили ліквідувати ВОТО; створити ліквідаційну комісію у складі голови комісії Ющака І.А., членів: Мороз Л.Т., Даниліка Ф.Я.
Рішенням учасника (засновника) юридичної особи від 07.02.2006 р. у зв'язку з ліквідацією Камінь-Каширської оптово-торгової бази як одного з учасників об'єднання та смертю голови ліквідаційної комісії внесено зміни до рішення від 06.11.2003 р. про ліквідацію Волинського оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспторг" (а.с. 27).
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників ВОТО про ліквідацію об'єднання, створення ліквідаційної комісії, оформлене протоколом №6 від 06.11.2003 р. з врахуванням змін, внесених рішенням учасника (засновника) юридичної особи від 07.02.2006 р., господарський суд першої інстанції виходив із того, що рішення зборів від 06.11.2003 р. про ліквідацію об'єднання та створення ліквідаційної комісії не відповідає п. 6 ст. 3 Закону України "Про підприємства в Україні", оскільки прийняте за участю представника юридичної особи (Камінь-Каширської оптово-торгової бази), що припинилася, що, за висновком суду, є достатньою підставою для задоволення позову.
Однак, зазначені висновки господарського суду не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Обмежившись посиланням на прийняття рішення загальних зборів за участю юридичної особи, що припинилася, господарський суд не встановив які права і охоронювані законом інтереси позивача порушено внаслідок прийняття зазначеного рішення, не взяв до уваги норми ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому, господарським судом не надано належної оцінки доводам позивача в обґрунтування позову, викладеним у позовній заяві, про одночасне існування двох ліквідаційних комісій (призначеної протоколом зборів від 29.10.1999 р. та оспорюваним рішенням загальних зборів від 06.11.2003 р.), що, на думку позивача, заважає роботі ліквідаційної комісії.
Не надано господарським судом і будь-якої оцінки наявним у справі доказам, у т.ч. протоколу зборів Волинського оптово-торгового об'єднання "Облкооплісбудгоспторг" від 29.10.1999 р. про ліквідацію об'єднання і створення ліквідаційної комісії у складі однієї особи —в особі генерального директора ВОТО, яким до часу повної ліквідації об'єднання залишено Ющака І.А. (а.с. 24–25).
Таким чином, пославшись у рішенні на одночасне існування двох ліквідаційних комісій, господарським судом не встановлено, чи існувала перша ліквідаційна комісія (створена згідно з рішенням зборів від 29.10.1999 р.) на день звернення з позовом до суду з огляду на наявні в матеріалах справи докази, в т.ч. копію свідоцтва про смерть від 02.11.2004 р. серія АС №1959471 (згідно з яким Ющак І.А. помер 31.10.2004 р. —а.с. 91); копію наказу від 01.10.2004 р. №1, у якому йдеться про покладення обов'язків генерального директора на Ющака В.І. лише на час лікування генерального директора за кордоном); не встановлено яким чином повторне рішення загальних зборів від 06.11.2003 р. і рішення учасника юридичної особи від 07.02.2006 р. про ліквідацію ВОТО та внесення змін до складу ліквідаційної комісії у зв'язку зі смертю голови ліквідаційної комісії Ющака І.А. порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Викладене свідчить про те, що судом зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2006 р. у справі №01/24-12, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна